Лозна
Ло́зна — село в Україні, у Хмільницькому районі Вінницької області. Населення становить 784 особи.
село Лозна | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район/міськрада | Хмільницький район |
Рада | Лознянська сільська рада |
Основні дані | |
Населення | 784 |
Площа | 3,4 км² |
Густота населення | 230,59 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22045 |
Телефонний код | +380 4338 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°39′15″ пн. ш. 28°13′41″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
262 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22045, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Лозна, вул. Гагаріна, 47 |
Карта | |
Лозна | |
Лозна | |
Мапа | |
Село розташоване між гранітними виступами — горбами за 30 км від районного центру.
Відоме з XIV ст. В давнину ця місцевість славилася садами. Кожна сім'я будувала спеціальну піч «лозню», де сушили фрукти. Поміщики тримали для цієї роботи окремих людей «лознян». За професією утворилися прізвища — Лозний, а також назва села. Інша версія, що князь Костянтин Острозький для оборони від татар створив велике сторожове укріплення, де управителем призначив — Лозного. Від прізвища виникла і назва села. Деякі краєзнавці твердили, що назва виникла від місцевості де росла лоза. Ця версія малоймовірна. Гранітне плато Лозни не сприятливе для росту лози. Існує легенда, що першими поселенцями Лозни були вихідці з-під Білої Церкви, яких насильно перевезено на необжиті землі. Дійсно, жителі села довгий час носили одяг, який існував на попередній батьківщині, такий здогад висловлює знавець Поділля Юхим Сицінський. Цьому твердженні можна вірити, адже для заселення прикордонної території поміщики примусово переселяли своїх підданих в цю місцевість (згадаймо Кривошиї, Чеснівку). Можливо, що й сам Лозний був з Київщини.
Видатні уродженці
- Циснецький Олександр Антонович — український художник.
Література
- Лозна́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.675