Лосенко Антон Павлович

Лосе́нко Анто́н (Антін) Па́влович (30 липня (10 серпня) 1737(17370810), Глухів, Глухівський полк, Гетьманщина23 листопада (4 грудня) 1773, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український живописець, педагог і культурний діяч. Основоположник українського і російського історичного живопису.

Антон Павлович Лосенко
Народження 30 липня (10 серпня) 1737(1737-08-10)
Глухів, Глухівський полк, Гетьманщина
Смерть 23 листопада (4 грудня) 1773(1773-12-04) (36 років)
  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Смоленське православне кладовище
Країна Гетьманщина
Жанр Історичні предмети, портрети
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок Неокласицизм
Покровитель Голіцин Дмитро Михайлович
Працівник Петербурзька академія мистецтв
Твори Прощання Гектора з Андромахою (картина)

 Лосенко Антон Павлович у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Глухові, Глухівський полк, Гетьманщина, в козацькій родині. Навчався у Глухівській школі співу та інструментальної музики. Рано став сиротою. У 7 років (1744) направлений до Придворної співацької капели. 1753 року (через пов'язану з віком зміну голосу) відданий у навчання до портретиста Івана Аргунова, — кріпацького живописця графа Петра Шереметьєва.

1758 зарахований графом Іваном Шуваловим до Імператорської Академії мистецтв, де навчався під керівництвом французьких художників Луї-Жозефа Ле Лоррена (фр. Louis-Joseph Le Lorrain 171559) та Жана-Луї Девельї (фр. Jean-Louis Develly 17301804). 1760 року написав портрети президента петербурзької Академії мистецтв графа Івана Шувалова, поета Олександра Сумарокова. Від вересня цього ж року вдосконалював свою майстерність у Жана Рету (фр. Jean II Restout 16921768) у Парижі. Створив там велику картину за євангелійським сюжетом «Чудовий лов риби». 1762 року повернувся до Санкт-Петербурга. Написав портрети великого князя Павла Петровича (майбутній імператор Павло I; «Портрет Великого князя Павла Петровича в дитинстві»), засновника першого російського публічного театру Федора Волкова і актора Якова Шумського.

У 1763-1765 знову навчався в Парижі у майстерні історичного живопису Жозефа-Марі Вієна (фр. Joseph-Marie Vien 1716-1809). Там він написав, зокрема, «Смерть Адоніса», «Андрій Первозванний» (обидві 1764), «Жертвоприношення Авраама (Авраам приносить в жертву сина свого Ісаака)» (1765). Від 1766 року вивчав античність і копіював майстрів Відродження в Італії, написав полотно «Зевс і Фетіда» (1769). У його картинах початку й середини 1760-х років на біблійні сюжети відчутні зв'язки з мистецтвом пізнього бароко, наступні праці (зокрема «Авель» і «Каїн», обидві 1768) позначені рисами класицизму.

1769 повернувся до Санкт-Петербурга. У 1770 створив картину на тему давньоруської історії — «Володимир і Рогніда», яка стверджувала рівноправність національної історії з історією античного світу. За неї отримав звання академіка. Цього ж року обійняв посаду ад'юнкт-професора петербурзькій Академії мистецтв. 1772 року став професором і директором (спільно з французьким скульптором Ніколя-Франсуа Жілле (фр. Nicolas-François Gillet) 170991) петербурзької Академії мистецтв.

Створив перший в Російській імперії посібник з художньої анатомії під назвою «Пояснення короткої пропорції людини, заснованої на перевіреному дослідженні різних пропорцій древніх статуй, старанням Імператорської Академії мистецтв професора живопису пана Лосенка для користі юнацтва, що вправляється в малюванні, видане». Підготував рекомендації щодо роботи над історичною картиною. Працював над полотном «Прощання Гектора з Андромахою» (1773, якого не закінчив: у піднесених образах у ній втілено ідею патріотичного подвигу, готовності до самопожертви.

1773 (на 37-му році життя) почав тяжко хворіти й невдовзі помер від водянки в Санкт-Петербурзі. Похований там само на Смоленському цвинтарі.

Його педагогічна діяльність, а також його підручник (ним користувалися до середини 19 століття) істотно вплинули на розвиток художньої освіти в Російській імперії.

Картини Лосенка зберігаються в музеях Росії, Білорусі, України («Авель» — у Харківському художньому музеї).

Картини

Старожитність
Святе Писання
Портрети

Примітки

    Джерела та література

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.