Лотар фон Трота

Адріан Дітріх Лотар фон Трота (нім. Adrian Dietrich Lothar von Trotha; 3 липня 1848, Магдебург — 31 березня 1920, Бонн) — німецький військовий діяч, генерал піхоти (1910), який вважається головним організатором геноциду гереро і нама в Німецькій Південно-Західній Африці.

Лотар фон Трота
нім. Lothar von Trotha
Генерал-лейтенант фон Трота (1905).
Ім'я при народженні нім. Adrian Dietrich Lothar von Trotha
Народився 3 липня 1848(1848-07-03)[1][2][3]
Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія[1]
Помер 31 березня 1920(1920-03-31)[1][2][3] (71 рік)
Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький рейх[1]
Поховання
Поппельсдорфський цвинтарd : 
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець, політик, колоніальний управлінець
Знання мов німецька
Учасник французько-прусська війна
Військове звання генерал від інфантерії
Рід Trothad
Батько Wolf Thilo von Trothad[4]
Мати Friederike Henriette Marianne von Boehnd[4]
Діти Thilo August Wolfgang Lothar von Trothad[4]
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Столітня медаль
Китайська медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Пам'ятний хрест за кампанію 1866

Біографія

У 1865 році добровільно вступив в Прусську армію і взяв участь в австро-прусській війні і франко-прусській війні.

У 1894 році направлений в Східну Африку на придушення повстання Маджі-Маджі. 17 серпня 1900 року призначений командувачем 1-й Східноазіатської піхотної бригади, що брала участь у придушенні Боксерського повстання в Китаї. 3 травня 1904 року призначений головнокомандувачем в Німецькій Південно-Західній Африці. У 1904-1905 роках також був губернатором колонії.

Під час повстання гереро в жовтні 1904 року розгромив війська повстанців в битві при Ватербергу. Гереро були змушені відступити в пустелю Калахарі, де багато хто з них померли від спраги. Крім того, німецькі патрулі за наказом Троти охороняли можливі шляхи втечі гереро і отруювали ті нечисленні джерела води, які були на тій території, де знаходилися останні. У підсумку лише небагатьом з гереро вдалося втекти в сусідні території, що знаходилися під контролем британців. Восени 1904 сталося ще одне повстання — народу нама, під керівництвом Гендріка Вітбооя і Якоба Моренго; після загибелі Гендріка Вітбооя в битві при Фаргласі фон Трота вважав своє завдання виконаним і повернувся до Німеччини 19 листопада 1905 року.

В 1912 році одружився вдруге. Помер від черевного тифу.

Нагороди

Галерея
  • Трота в Південно-Західній Африці.
  • Трота зі своїм штабом (1904).
  • Трота повернувся в Німеччину (Гамбург, 1905).
  • Могила Троти в Бонні.

Бібліографія

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117636908 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Biographical Database of Southern African Science — 2002.
  4. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.