Лукаш Калюга

Народився в селянській родині. Ще в школі захоплювався дуже поширеною у 1920-ті рр. краєзнавчою роботою, записував білоруські народні пісні та інші фольклорні твори своєї місцевості, особливо — слова і звороти народної мови. Зібрані матеріали відправляв до Мінська в Інбелкульт, де вони отримали високу оцінку, як кращі з надісланих. В 1925 закінчив семирічку. В 1926 вступив до Могилевського педтехнікуму, але вчитися не став, повернувся додому. З 1928 — студент Мінського міського педагогічного коледжу (тоді — Белпедтехнікум). Одночасно з навчанням редагував і перекладав різні тексти для Белдержвидавництва, багато писав. З травня 1929 — член літературного об'єднання «Узвышша». В 1931 виключений з технікуму як «узвишанський лазутчик і починаючий нацдем». З січня і до середини 1932 працював секретарем журналу «Книга мас», що видавався при Белдержвидавництві, потім стиль-редактором в Науково-дослідницькому інституті промисловості ВРНГ (до кінця 1932), на білоруському радіо.

Заарештований ГПУ Білорусі 24 лютого 1933 в Мінську за адресою: вул. Берестянська, буд. 4, кв. 1. Засуджений за постановою колегії ОГПУ 4 листопада 1933 як «член контрреволюційної соцдемовської організації» до 5 років виправних колоній (замінено засланням на 5 років). Етапований на Урал, відбував заслання в Ірбіті (зараз Свердловська область). Знову заарештований 6 листопада 1935, повторно засуджений 22 лютого 1936 до 5 років позбавлення волі. розстріляний згідно вироку Челябінського суду. Реабілітований судовою колегією у кримінальних справах Верховного Суду Білорусі 24 серпня 1956. Особиста справа Лукаша Калюги № 14618-с з фотографією зберігається в архіві КДБ Білорусі.

Дебютував оповіданням «Вясна», яке Кузьма Чорний в червні 1927 розмістив у журналі «Чырвоны сейбіт» (твори Л. Калюга, надруковані під псевдонімом Кастусь Палявецкі, не знайдене). Псевдонім 'Лукаш Калюга' , ймовірно, узятий від села Калюга в Узденському районі Мінської області. У 1928 журнал «Узвышша» помістив повість «Ні госць, ні гаспадар», після якої письменника помітив М. Горецький. У 1929 журнал «Узвышша» опублікував ряд оповідань Л. Калюги. У часописі «Полымя» за 1931 надрукована перша частина повісті «Нядоля Заблоцкіх» — «Прыгоды і летуценні». На засланні продовжував писати; частина рукописів того часу збереглася (в їх числі незавершений роман «Пустадомкі», опубл. 1990; повісті «Дзе косці мелюць», «Зоры Вам Вядомага горада», «Утрапенне», опубл. 1989). У 1974 вийшла збірка оповідань та повістей «Ні госць, ні гаспадар». Добірку оповідань помістив часопис «Полымя» у 1988.

Переклав повість Петро Панч «Блакітныя эшалоны» " (з К. Чорним, 1930), роман Ю. Альоші «Зайздрасць» (1931), роман Я. Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» (ч. 4, 1932).

• Ні госць ні гаспадар. Мн., 1974;
• Творы. Мн., 1992;
• Творы. Мн., 2011.

• Скрыган Я. Каляровы аловак // Скрыган Я. Некалькі хвілін чужога жыцця: Літаратурныя ўспаміны, сустрэчы, шляхі. Мн., 1979;
• Грахоўскі С. Лукаш Калюга: (Успаміны) // Грахоўскі С. Так і было. Мн., 1986;
• Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X;
• Калюга Лукаш // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. — Мн.: БелЭн, 1992—1995.;* Драздова З. У. Творчасць А. Мрыя і Л. Калюгі: Стылявыя асаблівасці. Мн., 1997;
• Драздова З. У. Творчасць А. Мрыя і Л. Калюгі: Стылявыя асаблівасці. Мн., 1997;
• Маракоў Л. Падстрэлены на ўзлёце // ЛіМ. 1999. 24 вер. (№ 38);
• Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9;
• Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 3. Кн. 2. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9|.