Лутівня

Розташування

Село розташоване за 9 км на північний захід від Перемишля та 54 км на північний схід від Ряшева.

Історія

За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1880 р. Лутівня належала до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 217 жителів (101 греко-католик, 81 римо-католик і 35 юдеїв).[2]

У 1939 році в селі проживало 390 мешканців, з них 140 українців, 245 поляків і 5 євреїв[3]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства. греко-католики належали до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії.

Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[4].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 294 68 201 25
Жінки 277 42 178 57
Разом 571 110 379 82

Пам’ятки
  • Колишній греко-католицький цвинтар.[6]

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лутівня

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Łętownia (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 667. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Apokryf Ruski (пол.)


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.