Любартів

Люба́ртів[3] (Любартув, пол. Lubartów) — місто в східній Польщі, на річці Вепр. Адміністративний центр Любартівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 22 803 (2008 р.), 22 545 (2010 р.).

Любартів
Lubartów
Герб
центр міста
центр міста
Основні дані
51°28′ пн. ш. 22°36′ сх. д.
Країна  Польща
Регіон Люблінське воєводство
Засновано 29 травня 1543
Площа 13,91 км²
Населення 22773 (2011)[1]
· густота 1639 (2008[2]) осіб/км²
Телефонний код (48) 81
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LLB
GeoNames 765927
Поштові індекси 21-100
Міська влада
Вебсайт lubartow.pl
Мапа


 Любартів у Вікісховищі

Назва

Давніша назва міста — Левартів (пол. Lewartów).[4]

Географія

Місто розташоване у східній частині Любартівської височини (пол. Wysoczyzna Lubartowska), яка є частиною Південнопідляської низовини (пол. Nizina Południowopodlaska).[5]

Історія

Місто засноване польським шляхтичем Петром Фірлеєм на ґрунтах сіл Щекаркова, Луцки за дозволом короля Сигізмунда І Старого від 23 травня 1543 року.[6]

У місті діяли відомі кальвінські школи, у яких за сприяння дідича Миколая Фірлея — викладали учителі з Ляйпцига та Віттенберга. Також діяла школа аріан, а дідич сприяв переселенню до міста ремісників (зокрема, столярів, ковалів, боднарів, теслів, шевців) із Фландрії та Нідерландів, видаючи для них окремі привілеї.[4] Завдяки добрій якості місцевих виробів англійські купці з Ельблонгу та Щецина купували їх у своїх інтересах.[7] Наприкінці 1883 року тут мешкали 4869 осіб, з них 2400 чоловіків та 2469 жінок, 2148 римо-католиків, 22 православних, 18 євангелістів, 2681 юдеїв.[4]

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 10858 2043 7867 948
Жінки 11915 1980 7607 2328
Разом 22773 4023 15474 3276

Пам'ятки

  • Палац Сангушків
  • Базиліка святої Анни
  • Монастир капуцинів
  • Єврейський цвинтар

Спорт

діють кілька спортивних клубів, зокрема:

  • Молодіжний легкоатлетичний клуб «НЕФРИТ» (пол. Młodzieżowy Klub Lekkoatletyczny "NEFRYT")
  • Любартівські учнівські спортивні клуби «ЛУКС» (пол. Lubartowski Uczniowski Klub Sportowy «LUKS») і «РЕКОРД» (пол. Uczniowski Klub Sportowy «REKORD»)
  • Молодіжний спортивний клуб «Любартів» (пол. Młodzieżowy Klub Sportowy LUBARTÓW)
  • Любартівське товариство снукеру і більярду (пол. Lubartowskie Stowarzyszenie Snookera i Bilarda "LSSiB").[9]

Транспорт

Через місто пролягають:

  • крайова автодорога № 19 Ряшів — Люблін — Любартів Мендзижеч-Підляський Сім'ятичі Білосток (пол. Rzeszów — Lublin — Lubartów — Międzyrzec Podlaski — Siemiatycze — Białystok)
  • воєводська автодорога № 815 Парчів — Вишничі (пол. Parczew — Wisznice).
  • залізнична гілка № 30 Луків — Люблін (пол. Łuków – Lublin). Є залізнична станція, зупинки «Lubartów Lipowa» та «Lubartów Słowackiego».

Відомі люди

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
  3. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  4. Lubartów (dawniej Lewartów)… — S. 376.
  5. O mieście. Informacje ogólne
  6. Pociecha W. Firlej Piotr z Dąbrowicy h. Lewart (†1553) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VII/1, zeszyt 31. — S. 16. (пол.)
  7. Lubartów (dawniej Lewartów)… — S. 377.
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  9. Kluby sportowe
  10. Liepszy K. Firlej Mikołaj (†1588) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii, Wydawnictwo Zakładu Narodowego Imienia Ossolińskich, 1948—1958. — T. VII/1, zeszyt 31. — S. 11. (пол.)
  11. Dobrzyniecka J. Jabłonowski Stanisław Wincenty h. Prus III // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. X/2, zeszyt 45. — S. 239. (пол.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.