Станіслав Вінцентій Яблоновський

Станіслав Вінцентій Яблоновський (пол. Stanisław Wincenty Jabłonowski, 1692[1] / січень[2] 1694[3] — 25 вересня 1754, Любартів[4][2]) — князь Священної Римської імперії з 16[5] / 30 квітня[6] 1744 р., державний діяч Речі Посполитої (сенатор), військовик, поет, меценат. Кавалер ордену Білого Орла, Святого Духу[5].

Станіслав Вінцентій Яблоновський
Stanisław Wincenty Jabłonowski
Станіслав Вінцентій Яблоновський (автор невідомий)
Народився січень 1694
Помер 25 вересня 1754(1754-09-25)
Любартів, Люблінське воєводство (1474—1795), Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Поховання Польща
Підданство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність державний діяч, меценат
Alma mater Львівська єзуїтська колегія
Титул князь
Посада Q9377088?, учасник виборів короля Польщіd, Q65113895? і Q66200935?
Військове звання полковник
Конфесія римо-католик
Рід Яблоновські
Батько Яблоновський Ян Станіслав
Мати Жанн Марі (Іоанна Марія) маркіза де Бетюн-Шабрі
Брати, сестри Яблоновський Димітр і Яблоновський Ян Каєтан
У шлюбі з Йоанна з Потоцьких, Дорога з Бронішів
Діти Ян Непомуцен, Феліція, Маріанна, Антоні Барнаба
Нагороди
Герб

Життєпис

Син великого коронного канцлера (1706—1709) Яна Станіслава Яблоновського та його дружини Жанн Марі (Іоанни Марії) маркізи де Бетюн-Шабрі.[6]

Навчався в колегіумі єзуїтів у Львові. Правдоподібно, деякий час перебував при дворі Станіслава Лєщиньського в Крулевці. Після повернення додому став равським воєводою. 1742 р. на раді сенату у Всхові було порушено питання Курляндського трону, 21 травня виступив з довгою промовою, в котрій вимагав від польського посла в Санкт-Перербурзі інтервенції. 1742 року був у Дрездені, як близький родич Марії Лєщиньської, був допущений до таємних нарад дрезденського двору, спрямованих проти Прусії. Потім виїхав до Парижа. Не хотів бути гіршим від кузина Я. А. Яблоновського, тому виробив собі титул князя Священної Римської імперії з 16 квітня 1744 р. Хворобливий, іпохондрик, незадоволений життям (через, як здавалось, несправедливий поділ майна родичами).
Граф і барон у Богушовці, Більшівцях, Линеві, Плужному та Кривині, князь в Острозі, Нижневі, Ракаці.
Посади: воєвода равський (Рава-Мазовецька, Польща, 1735), староста білоцерківський (з 1722 р.[5]), межиріцький (з 1731 р.[5]), свіцький.

Був власником Бурштина. Фундатор побудови монастиря отців паулінів у Нижневі на Тлумаччині (1740), також кількох костелів та каплиць для францисканців, василіян, піярів. Опублікував кілька праць.

Був похований у Ченстохові у власній фундованій каплиці[5].

Сім'я
Пам. дошка Йоанні Яблоновській, костел єзуїтів, Львів, 2014

Перша дружина — Йоанна (або Марія Йоанна[7] з Потоцьких (пом. 1726) — дочка старости грабовецького, тлумацького[8] Єжи Потоцького, сестра Пелаґії Потоцької — дружини каштеляна львівського Юзефа Потоцького. Була похована в криптах костелу єзуїтів у Львові,[4] де збереглась присвячена їй пам'ятна дошка. Діти:

  • Ян Непомуцен (пом. 1740), у костелі в Межирічі-Корецькому був його надгробок
  • Феліція — перша дружина литовського підстолія князя Юзефа Любомирського.

Друга дружина Дорога з Бронішів гербу Венява, донька маршалка конфедерації Bеликопольської.[1] Діти:

Див. також

Примітки
  1. Яблоновські. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 6 серпня 2013.
  2. Stanisław Wincenty ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (пол.)
  3. Jabłonowscy (02) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  4. Boniecki Adam. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 8. — S. 110.
  5. Dobrzyniecka J. Jabłonowski Stanisław Wincenty h. Prus III… — S. 239.
  6. Jabłonowscy (01) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  7. Maria Joanna Potocka z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (пол.)
  8. Potoccy (02) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела
  • Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Stanisława biskupa i Św. Jana Chrzciciela oraz klasztor SS. Niepokalanek (dawniej oo. Paulinów) w Niżniowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2006. — T. 14. — 584 s., 866 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-89273-42-X. (пол.)
  • Betlej A.. Nagrobek Jabłonowskich w kościele Jezuitów we Lwowie // Folia Historiae Artium. — 2007. — SN 11. — S. 69—84. (пол.)
  • Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 110—111. (пол.)
  • Dobrzyniecka J. Jabłonowski Stanisław Wincenty h. Prus III // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. X/2, zeszyt 45. — 161—320 s. — S. 239. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.