Людвіг Чех

Людвіг Чех (чеськ. Ludwig Czech; нар. 14 лютого 1870, Львів — 20 серпня 1942, Терезієнштадт) — німецький правник та активіст німецької меншини в Чехословаччині, член Німецької соціал-демократичної робітничої партії в Чехословаччині. Міністр соціального забезпечення (1929—1934), міністр громадських робіт (1934—1935), міністр охорони здоров'я та фізичного виховання (1935—1938).

Людвіг Чех
Народився 14 лютого 1870(1870-02-14)[1][2][…]
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[3]
Помер 20 серпня 1942(1942-08-20)[1][2][4] (72 роки) або 22 серпня 1942(1942-08-22)[5][6] (72 роки)
Терезін, Літомержиці, Чехія[3][7] або Терезієнштадт, Терезін, Літомержиці, Чехія[5][6]
Країна  Австро-Угорщина
 Чехословаччина
Місце проживання Брно[5]
Діяльність політик, журналіст, адвокат
Alma mater Віденський університет
Науковий ступінь доктор праваd[5][6]
Знання мов німецька
Посада член парламенту, міністр соціальних справd і Міністр Чехословаччиниd
Партія Соціал-демократична партія Австрії і German Social Democratic Workers Party in the Czechoslovak Republicd
Нагороди

Біографія

Народився у єврейській родині у Львові, за освітою був юристом. Закінчив Віденський університет, де зв'язався із соціалістичним рухом[8]. Отримавши ступінь доктора права, повернувся до Брно, щоб пройти стажування у своєму місті, де також брав активну участь у структурах австрійської соціал-демократії. У 1906 році став членом міської ради Брно[8]. Був редактором газети «Volksfreund» (Друг народу). У 1920 році очолив Німецьку соціал-демократичну робітничу партію в Чехословацькій Республіці (Deutsche sozialdemokratische Arbeiterpartei in der Checheslowakischen Republik, DSAP), виступаючи за тісну співпрацю з чеськими партіями та лояльність до Республіки. Був членом Палати депутатів Парламенту Чехії та заступником голови палати. У 1929 році обійняв посаду міністра соціального забезпечення, потім у 1934 році — міністра громадських робіт, а в 1935 році міністра охорони здоров'я[9]. Він обіймав останню посаду до виходу DSAP з урядової коаліції в 1938 році.

Після включення Богемії та Моравії до Третього рейху в 1939 році він був переслідуваний, у 1942 році доставлений до концентраційного табору в Терезіні, де і помер[10].

Від його прізвища походять так звані Czechkarten (чеські картки), тобто талони на харчування для безробітних, які не належать до профспілок, завдяки яким вони могли б пережити рецесію.

У 1992 році був посмертно нагороджений Орденом Томаша Ґарріґа Масарика 4 ступеня[8].

Примітки
  1. http://en.isabart.org/person/76634
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118677632 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Czech National Authority Database
  5. The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
  6. Database of the Terezín Memorial
  7. The Fine Art Archive — 2003.
  8. Ludwig Czech. encyklopedie.brna.cz. Encyklopedie dějin města Brna. 2004. Процитовано 15 листопада 2020.
  9. jmenný resjtřík. Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky. www.psp.cz. Процитовано 15 листопада 2020.
  10. Bartoš, Josef. (1995). Osobnosti českých dějin. Olomouc: ALDA. ISBN 80-85600-39-0. OCLC 442391661.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.