Людвіг II (король Баварії)

Лю́двіг II; нім. Ludwig II. von Bayern
	Портрет роботи Габріеля Шахінгера, ; 1887 рік
	Король Баварії
Правління	10 червня 1864 - 13 березня 1886
Попередник	Максиміліан II
Наступник	Отто I ; (фактично: принцрегент Луїтпольд Баварський)
Біографічні дані
Імена	нім. Ludwig II. Otto Friedrich Wilhelm von Bayern
Релігія	католицтво
Народження	25 серпня 1845; Палац Німфенбург, Мюнхен, Баварія
Смерть	13 червня 1886 (40 років); Штарнберзьке озеро, Баварія; утоплення
Поховання	Церква Святого Михаїла в Мюнхені :
Династія	Віттельсбахи
Батько	Максиміліан II
Мати	Марія Пруська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Лю́двіг II (нім. Ludwig II. Otto Friedrich Wilhelm von Wittelsbach; 25 серпня 1845, Мюнхен — 13 червня 1886) — король Баварії (10 березня 1864 — 13 червня 1886), син Максиміліана II

Під час царювання Людвіга Баварія стала частиною Німецької імперії (1871), зберігаючи, як й інші німецькі монархії, значну автономію та власну правлячу династію.

Увійшов до історії як меценат великого композитора Ріхарда Вагнера та своїми архітектурними проектами, яким притаманна гігантоманія, за що отримав прізвисько Божевільний Людвіг. Зокрема, він намагався створити в баварських горах точну копію Версалю — палац Герренкімзе. Сучасники короля одностайно засуджували його за розтрату грошей, проте створений Людвігом замок Нойшванштайн є сьогодні одним з найбільших туристичних центрів Баварії та важливим джерелом її доходу.

У 1880-ті роки король жив майже в повній ізоляції від суспільства, і 10 червня 1886 року лікар Бер Гуден (Ber Guden) визнав його божевільним, що підписали ще три лікарі, утворивши, у такий спосіб, консиліум, а ще через два дні Людвіг потонув в озері біля власного замку Берг. Обставини загибелі короля і його лікаря, що потонув разом з ним, досі остаточно не з'ясовані.

У XX столітті образ Людвіга був популярним у літературі та мистецтві, він став героєм однойменного фільму Лукіно Вісконті (1972), роману Л. А. де Вільєни «Золото та безумство над Баварією» (1998).

Замки

Король Людвіг ІІ народився у палаці Німфенбург, зведеному 1675 року його предками. Своє дитинство провів у замку Гоеншванґау, який згодом став його літньою резиденцією.

Замок Нойшванштайн

Людвіг поділився своїми ідеями про будівництво нового замку з Ріхардом Вагнером 1868 року. Перший камінь у фундамент замку було закладено 5 вересня 1869 року. Замок, який став улюбленою резиденцією Людвіга, був готовий 1884 року. Замок прикрашений зсередини сценами з улюбленої опери Людвіга «Лоенгрін».

Королівський будинок на Шахені

У 1869—1872 роках в горах Веттерштайн за вказівкою Людвіга був побудований альпійський дерев'яний будинок. З середини 1870-х років Людвіг проводив на самоті Шахена свій день народження. У скромному будинку на другому поверсі знаходиться оформлена в східному стилі «турецька кімната».

Замок Ліндергоф

Замок Ліндергоф був побудований у 1874—1878 роках на місці так званого «королівського будиночка» його батька Максиміліана II. Ліндергоф є найменшим з трьох побудованих Людвігом замків, але єдиним добудованим до кінця. Людвіг проживав тут тривалий час.

Замок Герренкімзе

Людвіг придбав острів Герренінзель на Кімзеє 26 вересня 1873 року. Тут він планував звести повну копію Версальського палацу.

Замок Берг

Останнім притулком короля став замок Берг, куди його доставили під охороною після визнання душевнохворим і позбавлення влади.

Попередник:	Королі Баварії 10 березня 1864 — 13 червня 1886	Наступник:
Максиміліан II	Королі Баварії 10 березня 1864 — 13 червня 1886	Отто I

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.