Людвік Крулик
Лю́двік Кру́лик (пол. Ludwik Królik, 1 червня 1942, Побужани — †17 грудня 1999, Варшава) — римо-католицький священик, професор, доктор богослов'я, Почесний Капелан Його Святості (прелат) та декан Папського теологічного факультету у Варшаві.
| Людвік Крулик | |
|---|---|
| пол. Ludwik Królik | |
| Основні відомості | |
| Народження |
1 червня 1942 Побужани |
| Країна: |
 Польща |
| Альма-матер: | Люблінський католицький університет |
| Заклад: | Університет кардинала Стефана Вишинського |
| Конфесія: | католицька церква |
| Смерть: | 17 грудня 1999 (57 років) |
| Варшава | |
| Місце поховання: | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | Прелат |
| Основні інтереси: | теологія |
| Звання: | професор |
| Ступінь: | доктор наук |
| Титул: | прелат, капелан |
Біографія
Народився 1 червня 1942 року в Побужанах на Львівщині в багатодітній сільській родині.
У 1961—1967 роках закінчив Вищу Митрополичу Духовну Семінарію у Варшаві. Після прийняття ієрейських свячень у 1967 році був вікарієм у декількох парафіях тодішньої Варшавської архідієцезії.
У 1973—1977 роках навчався у Люблінському католицькому університеті, здобув звання ліценціата, потім доктора з історії Церкви. Після захисту дисертації у 1986 році в Папській Богословській Академії у Кракові, в 1988 році став доцентом Папського Теологічного Факультету у Варшаві.
У 1990-х роках здобув професорські ступені на Папському Теологічному Факультеті у Варшаві, а в 1997 р. отримав також посаду надзвичайного професора в Католицькій Теологічній Академії, яка знаходилася також у Варшаві (недавно цей навчальний заклад отримав нову назву: Університет Кардинала Стефана Вишинського).
Перші дві книжкові публікації професора пов'язані з Луцькою дієцезією. Це:
- «пол. Organizacja dekanalna diecezji łuckiej i brzeskiej w XVII i XVIII w.» («Деканальна організація луцької і берестейської дієцезій у XVII і XVIII стст.» (Люблін 1981) і
- «пол. Organizacja dekanalna diecezji łuckiej i brzeskiej od XVI do XVIII w.» («Деканальна організація луцької і берестейської дієцезій від XVI до XVIII с.» (Люблін 1983).
Друга із згаданих праць — докторська праця — є монографією організації Луцької дієцезії, яка в згаданому часі була нечувано розлеглою територіально. Нині її терени належать до трьох незалежних держав. Ця дієцезія охоплювала не лише Волинь і Брацлавщину (терен нинішньої України), але і берестейський округ (частину Полісся — Білорусь), а також Підляшшя (нині лише воно належить до Польщі). Докторська дисертація на тему організації луцької і берестейської дієцезій, стала новаторською, бо до того часу не було такого опрацювання. Професор о. Крулик відкрив невідомі до того часу звіти луцьких і берестейських єпископів, які були переслані до Риму. Натрапив у джерелах також на примітки, які стосувалися трьох луцьких синодів. Досягненням опрацювання о. Людвіка була, невідома дослідникам, окружна препозитура в Бересті (подібні препозитури, як одиниці територіальної внутрішньо-дієцезіальної організації, виступали лише в Краківській дієцезії).
Від 1984 року о. Людвік Крулік мешкав у домі, в якому колись жив монах камальдулів, при Варшавській семінарії на Бєлянах. В останні роки, крім виконання функції Папського декана теологічного факультету у Варшаві, був віце-постулятором у канонізаційному процесі мучеників Другої світової війни, а також членом Історичної комісії у беатифікаційному процесі о. Юрія Попелюшки.
Його життєвим девізом були слова св. Івана Від Хреста: «Чим меншим схочеш бути, тим станеш більшим». Улюбленим читанням — як подає «Хто є ким у Церкві. Екуменічне „who is who“ християнства в Польщі» Григорія Поляка, Варшава 1999, с. 191) — окрім Святого Письма, були історичні книжки (особливо Генрика Сінкевича і Йосифа-Ігнатія Крашевського), діла св. Івана від Хреста, св. Терези, «Щоденник» блаженної сестри Фаустини Ковальської, агіографія, історіографія, теологія історії, а також книжки із царини моральної та аскетичної теологій.
Помер 17 грудня 1999 року. Похоронна св. Меса була відправлена у вівторок, 21 грудня 1999 року, в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Ляску Бєлянському, після чого похований був на Повонзківському цвинтарі м. Варшави у спільній могилі священиків.
Твори
- Kapituła katedralna łucka od XV do XVIII wieku, «Studia Theologica Varsaviensia» 18 (1980) nr l, s. 167—188
- Nieznane synody diecezji łuckiej, «Wiadomości Diecezjalne Podlaskie» 51 (1982) nr 6, s. 182—184
- Organizacja dekanalna diecezji łuckiej i brzeskiej w XVII i XVIII wieku, Lublin 1981
- Organizacja diecezji łuckiej i brzeskiej od XVI do XVIII wieku, Lublin 1983
- Organizacja diecezji łuckiej i brzeskiej od XVI do XVIII wieku, «Roczniki Teologiczno-Kanoniczne» 25 (1978) z. 4, s. 24-34
- Organizacja terytorialna diecezji puckiej i brzeskiej od XVI do XVIII wieku, «Warszawskie Studia Teologiczne» 1 (1983), s. 293—310
- Uposażenie biskupstwa łuckiego, «Wiadomości diecezjalne Podlaskie» 51 (1982) nr 7, s. 220—223
Джерела
- О. Вітольд-Йосиф Ковалів. Історик Луцької дієцезії. // «Волання з Волині» 2000.— Ч. 1(32) від січня-лютого. — С. 29-30.