Літературна премія імені Юрія Горліса-Горського
Літературна премія імені Юрія Горліса-Горського — премія за утвердження національних цінностей у житті українського народу, започаткована в 2012 році.
Фундатором премії став президент Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль, а співзасновниками — головний редактор газети «Козацький край» Олег Островський та редакція газети «Незборима нація».
Премія вручається щорічно на Покрову. Грошова частина премії в різні роки може бути різною і визначається засновниками приватної премії.
В 2012 році розмір премії в гривневому еквіваленті становив 5000 грн.
Лауреати
2012
- Першим лауреатом Літературної премії імені Юрія Горліса-Горського став видатний український письменник Михайло Іванченко за (як записано в дипломі № 1): « … роман-хроніку „Дума про Вільних козаків“, краєзнавчі дослідження, вагомий особистий внесок у відродження історичної пам'яті та духовності українського народу, фундаментальне дослідження Визвольного руху українського народу в 1917–1920-х роках, утвердження національних цінностей у житті українського народу».
2013
- Костянтин Завальнюк — головний архівіст Державного архіву Вінницької області за дослідження «Провісники волі», «Як на вільне, на радісне свято», «Червоний смерч над Поділлям», «Незламні. Ямпільці в обороні державності: 1917—1925», «Яків Гальчевський у документах», за вагомий особистий внесок у відродження історичної пам'яті та духовності українського народу, фундаментальне дослідження Визвольного руху українського народу в 1917 — 1920-х роках, утвердження національних цінностей у житті українського народу.
2014
- Кобзар Тарас Силенко. У дипломі написано: «Присуджено Тарасові Вікторовичу Силенку за популяризацію української визвольної пісні, за створення циклу пісень Визвольної боротьби ХХ ст., зокрема таких творів: „Пісня про отамана Зеленого“, „Пам'яті Василя Чучупака“, „Пісня про отамана Івана Савченка-Нагірного“, „Козацька колискова“, „Пісня про отаманів Соколовських“, „Піхотинець“, „Ромен жовтий, цвіт ружовський“, „Роковини“ (на слова отамана Ананія Волинця), „Як рушали козаченьки“, „Пісня про отамана Хмару“ та інші, за вагомий особистий внесок у відродження історичної пам'яті та духовності українського народу, утвердження національних цінностей у житті українського народу».
2015
- Ольга Страшенко — українська письменниця, бібліотекар, літературознавець, член НСПУ — за популяризацію української визвольної поезії, за створення циклу поезії Визвольної боротьби ХХ ст., зокрема таких творів: «Міхновський», «Бандура Михайла Теліги», «Чернігівський отаман Іван Галака», «Дівчина-отаман (Маруся Соколовська)», «Сірожупанник з Кубані Василь Прохода», «Іполит Хмара», «Микола Кібець-Бондаренко», «Повстання у Лук'янівській в'язниці 9 лютого 1923 р.», а також віршів про отаманів Зеленого, Орлика, Ілька Струка, Чорного Ворона (Миколу Скляра), Юрка Тютюнника, Василя Чучупака, Михайла Гаврилка, Івана Ремболовича, медвинських повстанців, полуботківців та інших, за вагомий особистий внесок у відродження історичної пам'яті та духовності українського народу (посмертно).
2016
- Володимир Караташ — член ОУН з 1943 р., за книжку споминів «На барикадах Кенгіра».
2017
- Кулеметник дивізії «Галичина» Леонід Муха — за участь у Визвольній боротьбі та висвітлення її у своїх творах і виступах, за популяризацію Визвольної ідеї, написання спогадів «Від Австрії до Колими» та за вагомий особистий внесок у відродження історичної пам'яті й духовності українського народу, утвердження національних цінностей у житті українського народу.
2018
- Олекса Різників — член Національної спілки письменників України, багатолітній борець за волю України.[1]
- Олександр Панченко — голова вченої ради Інституту УВК, доктор права, приват-доцент Українського вільного університету (Мюнхен), член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, автор 18 книг публіцистики та україністики, упорядник 21 книги споминів і збірок статей діячів Національно-визвольного руху та військовиків.[2]
2019
- Народний артист України Тарас Компаніченко — за популяризацію української визвольної пісні, за створення циклу пісень доби Української революції 1917—1921 років та з нагоди 50-ліття.
2020
- Марко Мельник — «за участь у Визвольній боротьбі в лавах батальйону „Азов“ у 2014—2015 рр., за книгу спогадів „Жадання фронту“, за популяризацію Української визвольної ідеї — видання серії книг про Визвольну боротьбу, за вагомий особистий внесок у відродження історичної пам'яті та духовності, утвердження національних цінностей у житті українського народу та з нагоди 30-ліття».
2021
- Євген Букет — «за серію книг про Національно-визвольне повстання 1768 – 1770 років: “Іван Бондаренко – останній полковник Коліївщини” (Київ, 2014), “Швачка – фенікс українського духу” (Київ, 2016), “Коліївщина: право на повстання” (Київ, 2020), “Семен Неживий – лицар Холодного Яру” (Київ, 2020), за вагомий особистий внесок у відродження історичної пам’яті та духовності, утвердження національних цінностей у житті українського народу та з нагоди 30-ліття відновлення Самостійної України і 40-ліття від дня народження».[3]
Примітки
Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.