Літинська Марта Іванівна
Марта Іванівна Літинська (уроджена Шуль, 25 березня 1949, Львів) — українська шахістка, міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, математик.
| Марта Іванівна Літинська | ||||
|---|---|---|---|---|
 Літинська Марта Іванівна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Народження |
25 березня 1949 (72 роки) Львів, СРСР | |||
| Титул |
Міжнародний Майстер (1972) Гросмейстер (1976) серед жінок Міжнародний Майстер (2002) серед жінок Майстер ФІДЕ (2001) серед жінок. | |||
| Піковий рейтинг |
2415 - (січень 1987) | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
 | ||||
Біографія
Батько — діяч ОУН Іван Швак, який змінив прізвище на Шуль, матір — його дружина Ірина Б'єнько. Закінчила Львівський університет.
Прізвище Літинська вперше пролунало в шаховому світі 1967 року. Несподівано чемпіонкою України стала юна львів'янка, котрій не минуло ще й 18 років. Ця вродлива кароока шатенка виділялася на турнірі не лише зовнішньою красою, а й самобутнім ігровим почерком — атакуючим стилем, спортивним завзяттям. ЇЇ мова, щедро пересипана галицизмами, нагадувала рядки творів Стефаника чи Федьковича.
«І за вдачею Мартуся — типова галичанка, — всміхаючись, розповідав її тренер Віктор Карт. — Така вперта, наполеглива, гонорова, завжди своє доведе, хоч би там що. Для шахів оце найцінніше: ніколи ні перед ким не поступиться».
Водночас з іншими іменитими вихованцями тодішньої львівської шахової школи Віктора Карта (якого нині вважають живою легендою), як-от Олег Романишин, Олександр Бєлявський і Адріян Михальчишин Марта незабаром з успіхом вийшла на світову арену, ставши авторкою другого «українського прориву» серед шахісток. Першою, як відомо, була феноменальна Людмила Руденко, котра поки що єдина серед українських розумниць була чемпіонкою світу (1950—1953 рр.). Але вона мешкала тоді в Ленінграді, за команду якого виступала на всесоюзних змаганнях. А львів'янка Марта Літинська стала першою серед наших шахісток, які здобували на них золоті та інші медалі, представляючи Україну! А 1973 року з успіхом дебютувала в міжзональному турнірі — відбірному змаганні до першості світу.
Хоча найвищі особисті спортивні досягнення української суперзірки припадають на 70-80-ті роки минулого століття, слід відзначити її визначний внесок в успіхи на міжнародних командних чемпіонатах шахісток новонародженої національної збірної України відразу після здобуття Незалежності. Особливо — 1992 року. Що й казати: на Всесвітній шаховій Олімпіаді в філіппінській Манілі вони стали відразу ж срібними призерками, а на командному чемпіонаті Європи в угорському Дебрецені — переможницями.
Та потім сталися відступи. І Марта Іванівна різко виступила у нашій пресі з конкретними вимогами до шахових керівників, які залишили наші команди напризволяще. Ці проблеми було з часом частково вирішено, тож у 2000-х роках українські гросмейстери зробили ще кілька видатних «проривів» на світовій арені, а Літинська стала грати в чемпіонатах світу серед шахових ветеранок. І також — успішно.
Досягнення
Міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту, заслужений працівник фізичної культури і спорту України. Математик.
У змаганнях претенденток за звання чемпіонки світу: учасниця двох півфінальних матчів (1974, 1980), а також бронзова призерка двох турнірів (1986, 1987). Чемпіонка світу серед ветеранок (2002). Чемпіонка СРСР (1971). Командний залік: срібна призерка Всесвітніх шахових олімпіад у складі збірних СРСР (1988) і України (1992), чемпіонка 1-ї Олімпіади ІКЧФ у складі збірної СРСР (1979—1983), чемпіонка Європи в складі збірної України (1992).
Почала тренерську діяльність у 1971 році після закінчення Інституту фізкультури. Виступала і працювала тренером у товаристві «Буревісник», СДЮШОР «Прудкий м'яч».