Ліфінцев Олег Васильович

Олег Ліфінцев народився 1985 року в місті Каховка Херсонської області. Зростав разом зі старшим братом і молодшою сестрою. 2003 року закінчив загальноосвітню школу № 2 міста Каховка. Пройшов строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Олег завжди хотів служити в армії. Він потрапив у тяжку аварію і довгий час лікувався, але зумів відновитися і стати десантником.

З січня 2014 року проходив військову службу за контрактом в Дніпропетровській десантній бригаді.

Старший солдат, водій-заправник — командир відділення 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

27 липня Олега поховали на міському кладовищі міста Каховка[4][5].

Залишились мати Лариса, батько Василь Володимирович, брат Володимир, сестра, дружина Ірина та донька Вероніка 2012 р. н.[6]

• Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[7].
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
• Почесний громадянин міста Каховки (посмертно)[8].

• 9 вересня 2014 року в місті Каховка на фасаді будівлі Каховської СЗОШ № 2 (вулиця Велика Куликовська, 78), де навчався Олег Ліфінцев, йому відкрито меморіальну дошку[9].
• 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[10].
• 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[11].
• В місті Каховка вулиця Шкільна перейменована на вулицю Олега Ліфінцева[12].

За даними СБУ, до знищення літака Іл-76, та інших військових злочинів на території України, причетна нелегальна російська приватна військова компанія «Вагнера». Одним із членів ПВК є Олексій Ліфінцев — зрадник України з Севастополя, обіймає посаду командира мінометної батареї, особистий номер М1184. Він є близьким родичем загиблого у збитому літаку десантника Олега Ліфінцева[13].

Збиття Іл-76 у Луганську.

• Ліфінцев Олег Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Ліфінцев Олег Васильович // Український меморіал.
• Херсонщини мужні сини: Ліфінцев Олег Васильович // Херсонська обласна бібліотека для юнацтва.
• Кирило Железнов. Загиблі Герої АТО: Олег Ліфінцев. 28 років(рос.) // «ДеПо», 24 червня 2014.
• Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно», 14 червня 2017.