Лієв Олександр Сергійович

Кандидат наук державного управління.

Магістр (Херсонський технічний університет, Національна академія державного управління при Президентові України), кандидат наук державного управління (Академія муніципального управління).

Викладацька діяльність у Чернівецькому національному університеті ім. Федьковича (2006—2007), Таврійському національному університеті ім. Вернадського (2012—2013).

• З червня 1994 по квітень 1996 — служба в ЗСУ.
• З 1996 по 1997 — слюсар‚ водій Красноперекопської автобази; Армянськ.
• З 1998 по 2001 — робота в комерційних підприємствах; м. Армянськ.
• З 2001 по 2004 — генеральний директор Кримського науково-виробничого підприємства ТОВ «Завод Сиваш»; Красноперекопськ.
• З 2004 по 2005 — голова правління ВАТ «Бром»; м. Красноперекопськ.
• З 2005 по 2006 — заступник директора Європейського інституту політичної культури; Київ.
• З 2006 по 2007 — радник голови‚ начальник організаційного відділу апарату‚ заступник керівника апарату Чернівецької обладміністрації; м. Чернівці.
• З 2007 — заступник директора з економічних питань ДП «Чернівецький облавтодор»; м. Чернівці.
• З 2007 по 2009 — начальник Головного управління регіонального розвитку‚ архітектури та інфраструктури Чернівецької обладміністрації; м. Чернівці.
• З 2009 по 2010 — голова Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України; Севастополь. Був відомий гучними розслідуваннями справ формування цін на світлі нафтопродукти та дизпаливо у Криму[1].
• З 2010 — голова Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства; Сімферополь.
• З листопада 2010 — міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим.

Навесні 2014-го міністр відмовився від пропозиції займати міністерський пост під російським прапором[2], а також висловився з гострою критикою щодо референдуму на півострові[3]. Внаслідок чого був оголошений персоною нон ґрата і змушений був перевезти сім'ю до Києва[4].

З квітня 2014 по лютий 2015 — перший заступник генерального директора Національної телекомпанії України. Головним завданням для себе ставить перехід НТКУ до формату суспільного мовлення, «яке стане фундаментом об'єктивності в Україні».[5]

У 2014 році заснував Асоціацію індустрії гостинності України. Асоціація індустрії гостинності України сприяє розвитку внутрішнього та в'їзного туризму; створює сприятливі умови для розвитку туристичних дестинацій; об'єднує та розвиває комерційні й некомерційні туристичні об'єкти України; підвищує конкурентоздатність та прибутковість внутрішніх туристичних продуктів, сервіс та якість туристичних послуг; робить гостинність прибутковою справою.

З лютого 2015 по квітень 2016 року працював радником міністра аграрної політики Олексія Павленка. Займався адміністративними питаннями, а також координацією діяльності міністерства щодо захоплених в Криму державних підприємств і їх майна.

2017 року Олександр Лієв ініціював створення національного туристичного порталу Zruchno.Travel. Портал розпочав роботу 17 травня 2017 року і об'єднав унікальні сервіси та партнерські програми, щоб звернути увагу на об'єкти туріндустрії України, покращити якість інфраструктури, допомогти туристичному бізнесу і зацікавити українців до подорожей.

У липні 2017 року призначено виконавчим директором ПАТ «Національна громадська телерадіокомпанія України».

У березні 2019 року завершив реорганізацію компанії та звільнився з посади виконавчого директора Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Голова правління Зураб Аласанія подякував Лієву за роботу під час першого етапу реформи Суспільного та відзначив його ефективність як кризового менеджера[6].

Продовжує займатися питаннями туризму. Зокрема, дає оцінки перспективам розвитку туризму в Криму у 2015-му році[7] та активно доносить до спільноти, що після анексії півострів втрачає свій туристичний статус та перетворюється на «авіаносець із сотнями тисяч військових»[8][9].

• Почесна грамота Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2004)
• Почесна грамота Чернівецької обласної державної адміністрації (2008)
• Почесна грамота Чернівецької обласної ради (2008)
• Почесна грамота Чернівецької обласної державної адміністрації (2008)
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2012)
• Нагорода Федерації профспілок України «За соціальне партнерство» (2018)[10]

Одружений, виховує 4 дітей. Захоплюється літературою[11], парашутним спортом і активними видами відпочинку.

• Після виборчих кампаній 2004—2006 років, в яких Олександр Лієв працював в штабі Народно-демократичної партії в Криму, він потрапив до «чорних списків» міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Проте в результаті судових розглядів всі звинувачення були визнані безпідставними, а справу було закрито.
• У 2006 році ініціював і розробив ряд інвестиційних проектів для Чернівецької області[12]. За його активної участі були відновлені дороги на Буковині у 2008—2009 роках[13], зруйновані наслідками паводків.
• В 2007 році війшов з лав Народно-Демократичної Партії та прийняв присягу державного службовця в Чернівецькій облдержадміністрації. Був призначений на посаду радника голови Чернівецької ОДА.
• Період роботи Лієва в Севастопольському територіальному відділенні Антимонопольного комітету України запам'ятався кількома гучними справами про накладення великих сум штрафів на монополістів] — за зловживання монопольним становищем найбільшими підприємствами міста[14].
• В 2010 році став депутатом Верховної Ради Криму 5го скликання. Був обраний Верховною Радою Криму до Уряду Криму на посаду Голова Рескомводгоспу. Того ж року вступив у партію регіонів заявивши, що підтримує позицію тодішнього очільника партії регіонів в Криму Василя Джарти. В листопаді 2010 року був обраний Верховною Радою АР Крим на посаду Міністра курортів та туризму.[15]
• З 2010 року активно впроваджував європейські моделі та інструменти розвитку туризму АР Крим на основі проектного підходу. Серед здобутків: розширення рамок курортного сезону, збільшення туристичного потоку навесні та восени і збільшення кількості приїхавших на санаторно-курортне лікування до Криму. Став першим міністром, який зробив основний акцент на санаторно-курортне лікування та медичний туризм[16]. 
• В 2012 році вперше в історії України відкрив Курортно-туристичні представництва Криму в країнах Європейського Союзу (у Лондоні[17], Ризі, Берлині). Активно просував санаторно-курортне лікування для мешканців Латвії, Литви, Німеччини, Австрії та Польщі. Туристичний потік з цих країн збільшився на 20-25 %[18]. Також Олександром Лієвом відкрито курортно-туристичні представництва у Києві, Львові[19], Дніпропетровську, Харкові[20], Баку[21], Сивтивкарі та Санкт-Петербурзі.

• З 2012 року тісно співробітничав та очолював Координаційний Комітет найбільшого на просторі СНД туристичного проекту Європейського Союзу «Розвиток та диверсифікація туризму в Криму». Проект реалізовувався в рамках Програми ЄС по Підтримці Спільної Ініціативи з Співробітництва в Криму[22] (Міністерство курортів та туризму АР Крим виступало головним бенефіціаром проекту, обсяг фінансування проекту — 5 млн євро).

• Наприкінці листопада 2013 підтримав участь студентів на Майдані. А в лютому, коли депутати Верховної Ради АРК звернулися до Президента Росії з проханням «виступити гарантом непорушності автономного статусу Криму», Лієв єдиний з політиків заявив, що це звернення не представляє думку всіх кримчан, за що був підданий тиску з боку представників парламенту АРК.^{[джерело?]}

• У 2014 році після кардинальної зміни курсу самопроголошеного уряду Аксьонова з формату розширеної автономії на діаметрально протилежний формат приєднання до Росії, відмовився від пропозиції працювати в самопроголошеному Кримському уряді Аксьонова[23], про що заявив публічно на своїй підсумковій конференції[24], де передав усі справи та напрацювання на посту міністра своєму наступнику. Хоча одразу після збройного захоплення Ради міністрів Криму та Верховної Ради Криму в ефірі «Нового каналу» запевняв, що в Криму все спокійно, курортному сезону нічого не загрожує.
• Також Олександр Лієв відмовився від прийняття російського громадянства і заявив про збереження громадянства України. В результаті, Олександру Лієву і його родині сепаратисти заборонили в'їзд на територію Автономної Республіки Крим[25], пояснивши своє рішення тим, що «Лієв своїми діями ставить під сумнів кримський референдум і федеральний закон Росії».

«Це моя особиста трагедія. Я поважаю і люблю європейські цінності, це мої цінності. Я переконаний російський європеєць, але я відрізняю руське від російського і тим більше від радянського. В такому ключі я не міг знайти собі місце в новому Криму», — сказав Лієв про вимушений переїзд навесні 2014 до Києва.

• Після переїзду до Києва Лієв продовжив займатися громадською роботою в розвитку туристичної індустрії України[26].
• Виступив співзасновником громадської організації «Правозахисна група 20 лютого». Основною метою діяльності правозахисної групи є: сприяння відновленню суверенітету України та Законів України на окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь; захист та утвердження основоположних і конституційних прав людини і громадянина на окупованій території Криму (ереденти) та громадян, що вимушено її покинули (вимушені переселенці, біженці, дисиденти); захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, які порушені внаслідок окупації тощо.
• Очолює робочу групу при Міністерстві аграрної політики та продовольства України з питань управління ДП зі сфери управління Мінагрополітики, що залишилися в окупованому АР Крим. Першим результатом роботи робочої групи стало перереєстрація ТМ «Новий Світ» на материковій частині України та налагодження випуску продукції цієї ТМ на Харківському заводі шампанських вин.

• Офіційний сайт Першого національного
• Лієв Олександр Сергійович
• ЛІЄВ Олександр Сергійович
• Лиев Александр Сергеевич