Лі Міллер

Лі Міллер (англ. Lee Miller, повне англ. Elizabeth Miller, 19071977) — американський модний фотограф, фотомодель з обкладинки «Vogue», військовий кореспондент, яка знімала звільнення Дахау і Освенціма, подруга Пікассо. [6]

Лі Міллер
Lee Miller
Народилася 23 квітня 1907(1907-04-23)[1][2][…]
Пукіпсі, Дачесс, штат Нью-Йорк, США
Померла 21 липня 1977(1977-07-21)[2][3][4] (70 років)
Chiddinglyd, Wealdend, Східний Сассекс, Східний Сассекс, Велика Британія
·злоякісна пухлина
Країна  США
Діяльність військова кореспондентка, фотографка, військовий фотограф, фотокореспондент, модель, журналістка
Галузь фотографія
Alma mater Національна вища школа красних мистецтв, Ліга студентів-художників Нью-Йорка і Oakwood Friends Schoold
Знання мов англійська[1]
Напрямок сюрреалізм
У шлюбі з Роланд Пенроуз[5] і Aziz Eloui Beyd[5]
Автограф
IMDb ID 0998525
Сайт leemiller.co.uk
Американські військові кореспондентки; Лі Міллер — друга праворуч; крайня зліва — Мері Велш, четверта дружина Хемінгуея. 1943

Біографія і творчість

Дочка інженера, винахідника, фотографа-любителя, який знімав дочку, коли їй не було й 10 років. Батько сформував інтерес до фотографії в ранні роки. У 1920-х стала модною фотомоделлю у Нью-Йорку. Її фотографував Едвард Стайхен, один із знімків був використаний в рекламі жіночих тампонів Kotex, що викликало скандал.

У 1929 році переїхала в Париж, стала асистенткою і моделлю Мана Рея. Почала фотографувати сама, деякі фотографії Рея цього періоду насправді виконані Лі Міллер. Разом з Реєм застосовувала техніку соляризації. Стала активною учасницею сюрреалістичного руху, зблизилася з Пікассо (він написав її портрет, 1937), Елюаром, Кокто, знялася у вигляді статуї у фільмі Кокто «Кров поета» (1930).

У 1932 році повернулася у Нью-Йорк, продовжила заняття фотографією, відкрила власну студію. Серед її робіт цього часу — портрети Джозефа Корнелла.[7]

В 1934 році вийшла заміж за єгипетського бізнесмена Азіз Бея, переїхала в Єгипет. У 1937 кинула чоловіка і повернулася в Париж, де зустріла свого майбутнього чоловіка, англійського художника-сюрреаліста, куратора виставок новітнього мистецтва Роланда Пенроуза.

Під час Другої світової війни була фотожурналістом, працювала для журналу Vogue. Була акредитована як військовий кореспондент, знімала висадку союзників, перше застосування напалму при облозі Сен-Мало, звільнення Парижа, таборів Бухенвальд і Дахау.[8]

Після війни стала відчувати жорстокі напади посттравматичного синдрому, почала пити. У 1947 році розлучилася з Азіз Беєм, вийшла заміж за Н. Пенроуза, народила сина Ентоні. У 1949 подружжя купили ферму у Сассексі. Тут гостювали Пікассо, Ман Рей, Генрі Мур, Жан Дюбюффе, Доротея Таннінг, Макс Ернст та ін.

Після створення у 1947 році агентства Магнум Лі Міллер стала одним з його перших членів. Але картини війни, про яких вона майже ніколи не говорила, не залишали її. Вона померла від раку у віці 70 років.

Література

  • Penrose A. The lives of Lee Miller. New York: Holt, Rinehart, and Winston, 1985
  • Penrose A. Lee miller's war: photographer and correspondent with the Allies in Europe, 1944-45. Boston: Little, Brown, 1992
  • Lambron M. l'oeil du silence. Paris: Flammarion, 1993 (романизированная біографія, Премія Феміна)
  • Calvocoressi R. Lee Miller: portraits from a life. New York: Thames & Hudson, 2002
  • Burke C. Lee Miller: a life. New York: Knopf, 2005
  • Menzel-Ahr K. Lee Miller: Kriegskorrespondentin für Vogue: Fotografien aus Deutschland 1945. Marburg: Jonas, 2005
  • Haworth-Booth M. The art of Lee Miller. New Haven: Yale UP, 2007.
  • Slusher K. Lee Miller, Roland Penrose: the green memories of desire. Munich; New York: Prestel, 2007

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.