Майдан Свободи (Броди)

У 1630-х роках на місці сучасного майдану збудовано Новоміський пляц (площу). У XIX столітті на місці площі закладено міський парк — Райківка. Серед архітектурного ансамблю площі середини ХІХ століття слід виділити готель «Під конем» (нім. Hotel zum Ross), що згорів під час великої пожежі міста у травні 1859 року та заїжджі двори. На місці дворів в 1911 році споруджено будівлю відділення Празького кредитного банку.[2] Зі східного боку парку, на місці, де колись знаходились військові казарми піхотного полку та Церква Воздвиження Чесного Хреста (нині площа, що біля парку забудована малими архітектурними формами — кіосками)[3]. У різний час майдан мав назви — площа Собеського, площа Радянської Армії, площа Дзержинського.

У забудові вулиці переважають архітектурні стилі — модерн, пізня готика, конструктивізм, пізній класицизм, ампір, сецесія. Декілька двоповерхових кам'яниць на майдані Свободи є пам'ятками архітектури місцевого значення:

№ 1. У цьому будинку міститься Бродівська районна бібліотека для дітей

№ 3. Будівля колишньої реальної школи і першої гімназії
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1758-М
Будинок зведений близько 1860 року для потреб цісарсько-королівської трикласної нижчої реальної школи в Бродах, яку у 1865 році було реорганізовано у цісарсько-королівську 4-класну реальну гімназію. Навчальний заклад перебував тут до 1883 року, згодом тут відкрилася початкова школа для дівчат[4]. Тут навчалися Іван Труш, Мирон Тарнавський, Осип Роздольський, Антон Попель[2] Після другої світової війни в будинку містилися початкові класи Бродівської середньої школи № 1 та учнівський гуртожиток, а наприкінці 1970-х роках сюди переїхала Центральна районна бібліотека[4].

29 квітня 2012 року на фасаді будівлі Бродівської центральної районної бібліотеки (вхід від вул. Стуса) відкрито меморіальну таблицю греко-католицькому священику, громадському діячеві, катехиту шкіл міста Броди у 1908—1944 роках о. Адріану Зафійовському[5].

№ 4.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1759-М
Двоповерхова кам'яниця споруджена у другій половині XIX — початку XX століття в стилі ампір, хоча у своєму архітектурному оформленні має явні ознаки сецесії.[6]

№ 5. У цьому будинку до 1841 року містився жіночий монастир сестер Шариток, що діяв при парафіяльному костелі Воздвиження Чесного Животворящого Хреста. Про присутність хариток у цьому приміщенні ще й нині нагадують ніші у стінах під фігури святих, розташовані у внутрішньому подвір'ї будинку. У 1866-1918 роках тут засідало цісарсько-королівське повітове староство Австро-Угорської імперії. Під час радянсько-польської війни 1920 року тут містився штаб Першої кінної армії, у міжвоєнний період — польська повітова влада. По закінченню війни належав радянським каральним органам МГБ, згодом тут розмістилася районна друкарня.

1979 року приміщення було передано для облаштування музею. Відкриття Бродівського краєзнавчого музею урочисто відбулось у вересні 1984 року під час святкування 900-річчя від першої писемної згадки про Броди. Тривалий час музей мав статус народного, і лише 1 квітня 1991 року став одним з відділів Львівського історичного музею[7].

№ 6.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1760-М
Двоповерхова кам'яниця споруджена у другій половині XIX — початку XX століття в стилі пізнього класицизму, хоча по має явні елементи сецесії.[8]

№ 8.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1761-М
Двоповерхова кам'яниця кінця XVIII — початку XX століття належить до пізнього класицизму, хоча має і елементи сецесії[9].

№ 10. Будівля колишньої філії Празького кредитного банку.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 429-М
На початку XIX століття у південній частині міського парку Райківка знаходилися заїжджі двори. Наприкінці XIX — початку XX століття тут було два будинки: одноповерховий (на розі сучасних майдану Свободи та вул. Петра Полтави) та двоповерховий (в частині якого нині міститься адвокатська контора та державна служба охорони). Перед початком будівництва банку одноповерховий та частину двоповерхового будинків було розібрано. Будівля банку споруджувалася протягом 1909—1911 років. Тротуари довкола тодішнього новобуду були вимощені кам’яними плитами з масивними гранітними бордюрами (частково збереглися до наших днів)[10]. За своїм прямим призначенням відділення Пражського банку використовувалося до 1914 року, тобто до початку Першої світової війни. Під час війни тут містилася австрійська управа міста. Під час листопадового чину 1918 року та короткочасного існування ЗУНР — військова команда Бродів. З 26 липня до 18 вересня 1920 року приміщення займав ревком Бродського повіту на чолі з І. Матвійківим[11].

В 1921 році власник Празького банку виставив будівлю на продаж. Українська громадськість вела перемовини з метою придбання цієї споруди для Народного дому, але з невідомих причин цього не сталося. У 1921-1939 роках тут містився штаб Кресової бригади кавалерії, яку протягом 1934-1936 років очолював відомий польський військовий діяч, генерал Владислав Андерс. Після другої світової війни тут «оселився» Бродівський райком КП(б)У, а від 1970-х років тут міститься районний відділ міліції.[12] Нині приміщення ділять структурні підрозділи Бродівського РВ національної поліції України в Львівській області, Бродівського районного суду та СБУ у Львівській області.[13] На фасаді будівлі Бродівського райвідділу національної поліції України у Львівській області збереглася єдина меморіальна таблиця з радянського минулого, яка сповіщає про те, що у цьому будинку у 1920 р. під час радянсько-польської війни містилися Бродівський ревком[11].

Поблизу будівлі колишнього Празького банку, у парку Райківка, на початку XX століття був споруджений Бродівський годинниковий павільйон. В 1950-х роках через свій аварійний стан павільйон було демонтовано, а на його місці облаштовано міський фонтан. 2001 року була споруджена точна копія годинникового павільйону, виконаного за проектом архітекторів Семена Цимбалюка, Б. Барана, С. Храпаля та інженера-конструктора Я. Римаря.[14] До 920-ї річниці Бродів на вежі павільйону було вмонтовано годинник, який виготовив та встановив кандидат фізико-технічних наук Бурнаєв Олексій Михайлович зі Львова.[15]

• 
  Парк Райківка
• 
  Будівля колишньої реальної школи і першої гімназії (Майдан Свободи, 3)
• 
  Кам'яниця (Майдан Свободи, 4)
• 
  Брама Бродівського історико-краєзнавчого музею (Майдан Свободи, 5)
• 
  Кам'яниця (Майдан Свободи, 6)
• 
  Кам'яниця (Майдан Свободи, 8)
• 
  Північна забудова майдану Свободи
• 
  Годинникова вежа
• 
  Фонтан (на задньому плані — годинникова вежа)

• Пам'ятник Юзефу Коженьовському, роботи скульптора Антонія Попеля, був встановлений 11 вересня 1898 року у південно-західній частині парку Райківка та стояв на тому місці до середини 1940-х років. Подальша доля пам'ятника невідома[16].
• Пам'ятник Володимиру Леніну. Перший монумент «вождеві світового пролетаріату» відкритий наприкінці 1939 року, але після зайняття міста німецькими військами у 1941 році був знищений. Наступний пам'ятник Леніну був встановлений на тому ж самому місці після війни у 1950 році та простояв до початку 1990-х роках та за часів незалежної України був демонтований. У 1993 році на тому місці відкрили пам'ятник Жертвам більшовицьких репресій[17].
• Пам'ятник Жертвам більшовицьких репресій (автори — скульптор Богдан Романець, архітектор Іван Тимчишин), відкритий у листопаді 1993 року на честь 85-ї річниці Листопадового Чину у парку Райківка[18]. Від 1995 року є пам’яткою історії місцевого значення під охоронним № 1441[19].

• 
  Пам'ятник Жертвам більшовицьких репресій
• 
  Пам'ятник Юзефові Коженьовському у парку Райківка
• 
  Пам'ятник Володимиру Леніну

• Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с.
• Бродівщина — край на межі Галичини й Волині // матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-й річниці першої писемної згадки про Броди та 425-й річниці надання Бродам магдебурзького права / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2009. — Т. 2. — 200 с.
• Данилюк Ю.. Броди // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 379. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — 80 с. — 13000 прим.

• Історія Бродів
• Празький банк у місті Броди