Роздольський Осип Іванович

Осип Іванович Роздольський
Народився 29 вересня 1872(1872-09-29)
Доброводи
Помер 27 лютого 1945(1945-02-27) (72 роки)
Львів
Поховання
Личаківський цвинтар[1] : 
Громадянство  Австро-Угорщина →  ЗУНР
Діяльність етнографія, філологія, переклад, фольклор,
Alma mater Бродівська Державна гімназія ім. кронпринца Рудольфа, Львівська духовна семінарія УГКЦ, Львівський університет
Знання мов українська, давньогрецька, німецька і латина
Роки активності з 1900

О́сип І́ванович Ро́здольський (29 вересня 1872, Доброводи — 27 лютого 1945, Львів) — український богослов, класичний філолог і перекладач родом зі Збаражчини (Галицьке намісництво). Вважається піонером-колекціонером та дослідником українського побуту.

Осип Роздольський — збирач і дослідник української народної музики, записав у 1900—1936 рр. 3000 народних пісень з мелодіями, співпрацював з Іваном Франком, Володимиром Гнатюком, Філаретом Колессою, Станіславом Людкевичем, з якими познайомився ще під час навчання у львівському університеті.

Батько Романа, брат Данила Роздольських.

Життєпис

Народився Осип Роздольський 29 вересня 1872 року в селі Доброводах Збаразького повіту Австро-Угорської монархії в родині пароха місцевої церкви о. Івана Роздольського. Крім Осипа в родині Роздольських було ще семеро дітей — Нікон, Ксенофонт, Онуфрій, Михайло, Костянтин, Данило та Марія. 1875 року батько отримав роботу на новій парафії, тож довелося лишити рідні Доброводи та переїхати в село Берлин, що на Бродівщині, де й минуло його дитинство.

Навчався у Бродівській державній гімназії імені кронпринца Рудольфа, яку закінчив у липні 1890 року. Закінчив Львівську духовну семінарію УГКЦ.[2] та 1894 р. вступив на філологічний факультет Львівського університету. Від 1897 року викладав у гімназіях Коломиї, Перемишля та Львова (тут викладав давньогрецьку та латину). Він перекладав класичну грецьку літературу на українську, а українські твори на німецьку. У той час Осип Роздольський збирав фольклорно-етнографічні матеріали у селах Галичини та часто виїжджав на Східну Україну.

Під час перебування на Чернігівщині, у червні 1914 року, Роздольського застала перша світова війна. Його, як піддіного Австро-Угорщини було відправлено на тимчасове поселення до Уральську, пізніше до Симбірську та лише по закінченню війни у 1918 році він зміг повернутися до Львова. У 1926 році його обрано членом Етнографічної комісії Всеукраїнської Академії наук у Києві, від 1930 р. він — дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові.

1939 року став старшим науковим співробітником Львівської філії Академії наук України, керував кількома фольклорними експедиціями на Львівщині.

Осип Роздольський помер 27 лютого 1945 року та похований на Личаківському цвинтарі (поле № 2) у Львові.

Творчість

Найбільше у доробкові Осипа Роздольського займають записи українських пісень, казок, легенд та переказів. Він один з перших у світовому народознавстві почав записувати мелодії пісень на фонограф, що мало велике значення для збереження багатоголосся українського народу.

У квітні 1900 року Осип Роздольський уперше в Галичині для запису народних мелодій використав фонограф, ставши водночас й піонером застосовування звукозаписувальної техніки для фронтально–систематичного, широкомасштабного документування народних наспівів у Центрально–Східній Європі.

1901 року Осип Роздольський перебував на Тернопільщині у селах Лисівці, Добрівляни, Печорній, Торському, де збирав матеріал для збірника «Галицько-руські мелодії». Розшифровку мелодій та редагування нотного матеріалу зробив Станіслав Людкевич. Антологія О. Роздольського — С. Людкевича охоплювала 59 сіл Лемківщини, Волині, Західного Поділля та налічувала понад півтори тисячі зразків пісенного фольклору різних за жанром та тематикою.

У міжвоєнний час він плідно працював в галузі музичного фольклору, зокрема, записав понад три тисячі нових пісень з мелодіями, доклавши всіх зусиль до їх упорядкування та публікації.

Увесь вільний час О. Роздольський віддавав науковій систематизації та упорядкуванню матеріалу. Він залишив після себе величезну кількість музично-пісенних записів. Архів ученого, що налічує 6450 текстів та 2987 мелодій народних пісень, що від червня 1960 року перебуває в науковому архіві інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського НАН України.[3]

Зібрані ним матеріали були опубліковані в «Етнографічному Збірнику» НТШ: «Галицько-руські народні казки» (1895—1899), «Галицькі народні новелі» (1900) та «Галицько-руські народні мелодії» (ч. 1-2, 1906—1907). Перекладач «Евтифрона» Платона (1906) й інших творів грецької літератури українською мовою, як також новел та оповідань Василя Стефаника, Леся Мартовича, Степана Васильченка і драм Лесі Українки німецькою і польською мовами.

Праці
  • Галицькі народні казки (№ 1–25). В Берлині пов. Бродського із уст народа списав Осип Роздольський. Впорядкував і порівняння додав др. Іван Франко // Етнографічний збірник. Львів, 1895. Т. 1. С. 1–96.
  • Галицькі народні казки (№ 26–77). Зібрав Осип Роздольський // Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1899. Том 7.
  • Галицько-руські народні мелодії. Зібрані на фонограф Йосифом Роздольським. Списав і зредагував Станіслав Людкевич. Часть 1 // Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1906. Том 21.
  • Галицько-руські народні мелодії. Зібрані на фонограф Йосифом Роздольським. Списав і зредагував Станіслав Людкевич. Часть 2 // Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1908. Том 22.
  • Галицько-руські народні новели. Зібрав Осип Роздольський // Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1900. Том 8.

Родина

1897 року Осип Роздольський одружився з Ольгою Танчаківською (її рідний брат Ярослав Танчаковський був професором української гімназії в Тернополі). У подружжя Роздольських народилося двоє дітей. Син Роздольських — Роман став відомим українським політологом та істориком, економістом-марксистом та політиком, а донька Марія Роздольська-Потурняк викладала у Львівському університеті. Похована на Личаківському цвинтарі в одній могилі з батьками, а син помер та похований в американському Детройті.

Вшанування

1972 року у Доброводах до 100–річчя з дня його народження встановлено меморіальну таблицю.[4]. У жовтні 1986 року на подвір'ї Бродівської гімназії ім. І. Труша встановлено пам'ятник видатним учням і викладачам Бродівської гімназії (автор — скульптор Богдан Романець)[5], ім'я Осипа Роздольського знаходиться серед п'яти найкращих (поряд з академіком Василем Щуратом, письменником Степаном Тудором, художником Іваном Трушем, австрійським письменником Йозефом Ротом).[6]

Примітки
  1. Личаківський некрополь — С. 133.
  2. Головин Б., Пиндус Б. Роздольський Данило Іванович… — С. 188.
  3. Воскові аудіо-валики з колекції Осипа Роздольського (1910—1937)
  4. Осип Роздольський приніс європейське визнання національній етномузикознавчій науці
  5. Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам’яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 31. — ISBN 966-7544-29-3.
  6. Пам'ятки історії: пам'ятник видатним діячам, імена яких пов'язані з Бродівською гімназією

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.