Макака лісовий

Максимальний розмір 75 см довжина і 16 кг вага. Це макака від жовтувато-коричневого до сірого зі світлішим низом забарвленням. Обличчя темно-рожеве, хвіст рудиментарний. Єдиний безхвостий вид зі свого роду. Пальці передніх кінцівок коротші за пальці задніх. Самиці менші самців.

Проживає в горах Алжиру і Марокко, а також у напівдикому стані в Гібралтарі, куди є давно введеним. Цілком можливо, що введення на Піренейський півострів відбулося під час арабського панування на півдні Іспанії, близько 711 року. Ще у 1960-х роках мешкав у Тунісі, а в історичні часи був поширений по всій Північній Африці від Лівії до Марокко.

Мешкає від рівня моря до 2600 м і є найбільш поширеним на висотах понад 1000 м. Цей вид віддає перевагу висотним кедровим лісам, а також трапляється в дубових лісах, прибережних чагарниках.

Нині загальна популяція складає близько 6000 особин, з них у Марокко мешкає від 4000 до 5000. Макаки, заходячи в міську зону, приваблюють туристів, але водночас, і шкодять.

Це денна тварина, що веде більш-менш порівну деревний і наземний спосіб життя. Проживає в соціальних групах до 80 особин обох статей з середнім розміром 40 осіб.

Харчується фруктами (33 % її споживання), листям дерев (16 %), та іншими частинами рослин (24 %), також їсть безхребетних, переважно хробаків, скорпіонів, а також дрібних комах. В раціоні лісового макаки велику роль відіграють такі рослини як атласький кедр і дуб, які складають понад 50 % від загального обсягу споживання.

Після приблизно 165-денної вагітності, самиця народжує зазвичай одне дитинча, рідше двійню. Новонароджені важать близько 450 грамів. У віці від шести до дванадцяти місяців дитинчата перестають живитися молоком. Самиці досягають статевої зрілості у віці від 3,5 до 4 років, самці — у віці від 4,5 до 7 років. Тривалість життя в дикій природі досягає 22 років.

Здавна лісового макаку ловили мандрівники та звіролови. Багаті люди тримали цих тварин у своїх домівках. Скелети маготів знайдені у попелі Помпеїв, у глибинах стародавніх єгипетських катакомб, у похованнях біля підніжжя пагорба в Ірландії, де у бронзову добу правили королі Ольстеру.

Відомо, що знаний давньоримський медик Клавдій Гален проводив на лісових макаках анатомічні дослідження.

У Середньовіччі стало популярно тримати цих тварин королями, знаттю на Піренейському півострові, в Італії, Франції, Нідерландах, Англії. Особливо це було поширено, починаючи з часів перших іспанських королів.

Нині людина також негативно впливає на цих макак. Контрабандисти щороку викрадають близько 300 дитинчат на продаж до Європи. До того ж на скороченні чисельності позначається й постійна вирубка лісів та виснаження пасовищ.

Втім на захист магота у 2008 році стартував проект «Лісовий макака» (водночас його завдання дослідження цих тварин), який очолив Бонавентура Маджоло[2].

• Butynski, T.M., Cortes, J., Waters, S., Fa, J., Hobbelink, M.E., van Lavieren, E., Belbachir, F., Cuzin, F., de Smet, K., Mouna, M., de Iongh, H., Menard, N. & Camperio-Ciani, A. 2008. Macaca sylvanus
• «Amok on the rock: Gibraltar to cull pack of their national symbol monkeys 'because they are a nuisance'». Daily Mail. UK. 16 April 2008