Максимець Дарина Степанівна

Дарина Туз народилася 28 жовтня 1956 року в селі Потеличі Жовківського району Львівської області.[1]

Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Після закінчення освіти Дарина Туз працювала кореспондентом обласної газети «Радянська Буковина» (Чернівці), згодом отримала пропозицію на посаду власкора області від «Робітничої газети».

Вже за Незалежності України, у 1992 році Д. С. Туз-Максимець заснувала перше на Буковині приватне видавниче підприємство «Букрек», яке перетворилося на видавничий дім.

Про ідею піти у видавничу справу Дарина Туз-Максимець висловилась так:

«Мабуть, дуже добре, що на початку я не уявляла собі всього, що на мене чекає! Інколи згадую ті перші кроки і думаю: зараз нізащо за це б не взялася! А інколи здається, що я просто щаслива людина: коли буває важко, обставини раптом сходяться на краще і все виходить! Хоча розумію, що всі мої обставини створюються людьми. Точно знаю, що нічого б не вийшло без фінансової підтримки старшого брата, без досвіду чоловіка, просто без добрих людей… На початку 90-х ми почали створювати рекламну структуру. Навіть сама назва „Букрек“ пішла звідти: буковинська реклама. Але поступово дійшли саме до книжок, набиралися досвіду, взяли кредит на устаткування, придбали приміщення… А головне, — багатіли на людей. Зараз у нас склався унікальний колектив, сміливо скажу — однодумців»[2]

У ВД «Букрек» виходили друком і продовжують друкуватися книги й підручники українською, а також вісьмома мовами національних меншин держави, інша навчальна, дитяча, науково-популярна, художня, класична література; тижнева газета «Ва-Банк».

Дарина Туз-Максимець стала першим на Буковині серед колег-жінок Заслуженим журналістом України[3] (2002).

За вперше виданий в Україні буквар румунською мовою «АВЕСЕDAR» (1997, автор Серафима Криган), примірник якого Президент України Леонід Кучма вручив Президенту Румунії Емілю Константінеску[3], а також за активну видавничу й науково-просвітницьку діяльність Д. С. Максимець отримала знак «Відмінник освіти України».

Дарина Туз-Максимець є активною громадською діячкою і меценаткою — під її керівництвом ВД «Букрек» проводить численні благодійні акції з поповнення шкільних бібліотек, вручення книжкових подарунків різним категоріям населення з нагоди свят, на заходах як на Буковині, так і на Львівщині та інших регіонах держави. Вона також є головою ГО «Асоціація ділових жінок Буковини»[4].

Д. С. Туз-Максимець є членкинею Чернівецької обласної ради ВУТ «Просвіта»[5], входить до редколегії періодичного видання «Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування»[6]. Як патріот малої батьківщини й автор виношує ідею й опікується її реалізацією з написання краєзнавчого видання про рідне село Потелич на Жовківщині.

• Почесне звання Заслужений журналіст України;
• нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти України»;
• лавреатка Літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської (2012);
• лавреатка Премії імені Пантелеймона Куліша (2020).

Подружжя Максимців у Миговому, лютий 2020

Чоловік Д. С. Максимець — колега-журналіст, письменник, головний редактор ВД «Букрек» М. М. Максимець. У подружжя 2 дорослих синів — Сергій і Олександр.

• Туз-Максимець Дарина Степанівна на сайті Lviv Book Forum 2017
• Максимець Дарина Степанівна у соціальній мережі «Facebook»