Макс Брод

Макс Брод (нім. Max Brod, івр. מקס ברוד; 27 травня 1884(18840527), Прага 20 грудня 1968, Тель-Авів) німецькомовний чеський, а згодом ізраїльський письменник єврейського походження, композитор та журналіст. Хоча він написав чимало робіт, найбільш відомим став як друг та життєписець Франца Кафки. Як розпорядник літературної спадщини Кафки, Брод не виконав прохання Франца спалити його роботи, натомість опублікував їх.

Макс Брод
нім. Max Brod
Народився 27 травня 1884(1884-05-27)[1][2][…]
Прага, Королівство Богемія, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][3][…]
Помер 20 грудня 1968(1968-12-20)[1][2][…] (84 роки) або 21 грудня 1968(1968-12-21)[3][4] (84 роки)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[1]
Поховання Трумпельдорd
Країна  Ізраїль
 Долитавщина
Діяльність мовознавець, композитор, піаніст, прозаїк-романіст, перекладач, журналіст, поет-пісняр, поет-адвокат, письменник, біограф, публіцист, драматург, поет, музикант, театральний критик, посадова особа
Alma mater Юридичний факультет Карлового університетуd і юридичний факультет Німецького університету в Празіd[5]
Мова творів чеська і німецька[2]
Роки активності з 1906
Членство Der Kraald і Q108092396?
У шлюбі з Elsa Brodd
Автограф
Нагороди

 Макс Брод у Вікісховищі

Біографія

Народився в німецькомовній єврейській родині. Закінчив німецький університет Карла-Фердинанда в Празі. З 1912 року примкнув до сіонізму, після 1918 р. — віце-президент Єврейської національної ради (нім. Jüdischer Nationalrat). 1902 року познайомився і здружився з Францом Кафкою, пізніше став його духівником і публікатором його творів, написав біографію Кафки і кілька книг про нього, монографію про німецькомовну літератури Праги. 1939 року разом із дружиною переїхав до Палестини. Писав для театру Габіма.

Пам'ятний знак, присвячений Максові Броду біля могили Франца Кафки.

Творчість

Брод написав кілька романів і збірок новел, писав також драматургію. Пропагандист творчості Верфеля, Гашека, Яначека (про якого написав книгу). Полемізував із Карлом Краусом, його особисте трактування творчості Кафки оскаржував Вальтер Беньямін. Виступав як музикант і музичний критик, переклав лібрето опер Сметани і Яначека німецькою, написав монографію про Малера, біографію Гейне.

Твори

Романи

  • Schloss Nornepygge (1908)
  • Ein tschechisches Dienstmädchen (1909)
  • Jüdinnen (1911)
  • Tycho Brahes Weg zu Gott (1916)
  • Reubeni, Fürst der Juden (1925)
  • Die Frau, nach der man sich sehnt (1927)
  • Galilei in Gefangenschaft (1948)
  • Unambo (1949)
  • Der Meister (1952, роман про життя Христа)
  • Prager Tagblatt (1957)
  • Mira (1958)
  • Die Rosenkoralle. Ein Prager Roman (1961)

Новели

  • Die Erziehung zur Hetäre (1909)
  • Weiberwirtschaft. Novellen (1913)
  • Novellen aus Böhmen (1936)

Есеї, статті, біографічні твори

  • Heidentum, Christentum und Judentum (1922)
  • Sternenhimmel. Musik- und Theatererlebnisse (1923)
  • Leoš Janáček: Leben und Werk (1924)
  • Heinrich Heine (1934)
  • Rassentheorie und Judentum (1936)
  • Franz Kafka, eine Biographie (1937)
  • Von der Krisis der Seelen und vom Weltbildes der neuen Naturwissenschaft (1946)
  • Von der Unsterblichkeit der Seele, der Gerechtigkeit Gottes und einer neuen Politik (1947)
  • Franz Kafkas Glauben und Lehre (1948)
  • Israels Musik (1951)
  • Streitbares Leben: Autobiographie (1960)
  • Beispiel einer Deutsch-Jüdischen Symbiose (1961)
  • Der Prager Kreis (1966)

Література

  • Kayser W. Max Brod. Hamburg: Hans Christians, 1972
  • Dorn A.M. Leiden als Gottesproblem: eine Untersuchung zum Werk von Max Brod. Freiburg im Breisgau: Herder, 1981
  • Wessling B.W. Max Brod: Ein Portrait zum 100. Geburtstag. Gerlingen: Bleicher, 1984
  • Max Brod 1884—1984. Untersuchungen zu Max Brods literarischen und philosophischen Schriften/ Margarita Pazi (Hrsg.). Frankfurt/Main: Peter Lang, 1987
  • Bärsch C.-E. Max Brod im Kampf um das Judentum: zum Leben und Werk eines deutsch-jüdischen Dichters aus Prag. Wien: Passagen Verlag, 1992
  • Doležal P. Tomáš G. Masaryk, Max Brod und das Prager Tageblatt (1918-1938): deutsch-tschechische Annäherung als publizistische Aufgabe.Frankfurt/Main: P. Lang, 2004

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.