Макс фон Шиллінгс
Макс фон Шиллінгс (нім. Max von Schillings; 1868 Дюрен — 1933, Берлін) — німецький композитор, диригент, театральний режисер і музичний педагог; член Націонал-соціалістичної робітничої партії; брат фотографа Карла Георга Шиллінгса (нім. Carl Georg Schillings; 1865—1921). Автор опери «Мона Ліза» (нім. Mona Lisa).
| Макс фон Шиллінгс | |
|---|---|
| нім. Max von Schillings | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 квітня 1868[1][2][…] |
| Місце народження | Дюрен, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[1][3] |
| Дата смерті | 24 липня 1933[1][2][…] (65 років) |
| Місце смерті | Берлін, Німецький рейх[1][3] |
| Поховання |
 |
| Громадянство | Німеччина |
| Професії | диригент, композитор, музичний педагог, викладач університету, педагог |
| Освіта | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Вчителі | Caspar Joseph Brambachd |
| Відомі учні | Anna Cramerd і Вільгельм Фуртвенглер |
| Жанри | опера |
| Нагороди |
Почесний доктор Гайдельберзького університетуd |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Макс Шиллінгс народився 19 квітня 1868 року в місті Дюрен (Північний Рейн-Вестфалія), недалеко від кордону з Бельгією та Нідерландами. Закінчив гімназію в Бонні, де крім іншого взяв перші професійні уроки музики у К. Брамбаха і О. Ф. Кенігслева[4] .
Вивчав право, філософію, літературу й історію мистецтв в університеті Мюнхена, але Ріхард Штраус, побачивши в ньому величезний талант, переконав молоду людину присвятити своє життя музиці[5].
Серед творів написаних Шиллінгсом до Першої світової війни найбільш відомі опери «Ingwelde» (1894) і «Der Pfeiffertag» (1899); симфонічний пролог до «Oedipus», симфонічні фантазії «Meergruss», «Seemorgen», «Zwiegespr äch», «Abenddä mmerung»[6].
У 1908 році Шиллінгс працював в місті Штутгарті у Вюртембергського князя в чині генерал-музик-директора, який і подарував йому титул дворянина[5].
З 1910 по 1920 рік обіймав посаду голови Всенімецької музичної спілки[5].
У жовтні 1911 року він був призначений почесним доктором філософії на філософському факультеті в Університеті міста Гейдельберга.
У 1919 році Макс фон Шиллінгс диригував Берлінським філармонічним оркестром на прем'єрі скрипкового концерту Курта Аттерберга.
З 1919 по 1925 рік Шиллінгс — головний диригент Берлінської державної опери.
Починаючи з 1926 року Шиллінгс керував музичними «Лісовими фестивалями» в Сопоті.
З 1932 року до самої смерті займав посаду президента Прусської академії мистецтв в Берліні[5].
Макс фон Шиллінгс помер 24 липня 1933 року в столиці Третього рейху місті Берліні[5]. Разом зі Штраусом і Тюйє Шиллінгс вважався центральною фігурою Мюнхенської композиторської школи.
Шиллінгс відомий і як музичний педагог, серед його найбільш відомих учнів: Пауль фон Кленау, Вільгельм Фуртвенглєр[5] і Роберт Хегер, який в середині XX століття очолив Вищу школу музики і театру в місті Мюнхені.
Особисте життя
1 жовтня 1892 року Макс Шиллінгс одружився зі своєю кузиною Кароліною (нім. Kusine Caroline Josefa Peill) проте в 1923 році вони розлучилися.
11 червня 1923 року в Шарлоттенбурзі Шиллінгс знову вступив в шлюбний союз разом з оперною співачкою Барбарою Кемп (нім. Barbara Kemp; 1881—1959).
Деякі твори
Опери
- «Інгвельде» (1894, Карлсруе),
- «День музиканта» (1899, Шверін; 2-га ред. 1931, Берлін),
- «Молох» (1906, Дрезден),
- «Мона Ліза» (1915, Штутгарт)[5].
На честь опери Шиллінгса «Інгвельде» та її героїні названий астероїд (561) Інгвельда, відкритий в 1905 році німецьким астрономом Максом Вольфом.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11875503X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Музичний словник. 2008 рік.[недоступне посилання з Октябрь 2019][недоступне посилання]
- О. Т. Леонтьєва., Музична екциклопедія, Москва: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Редакція Ю. В. Келдиша (1973—1982 рік).
- Шиллінгс, Макс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- Louis В., M. Schillings, Лейпциг, (1909);
- Riohard A., M. Schillings, Мюнхен, (1922);
- M. n. Schillings . Gesamtverzeichnis seiner Werke, Zusammengestellt von J. Beck, Берлін, (1934);
- Raupp W., M. v. Schillings …, Гамбург, (1935).
- Шиллингс, Макс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)