Малі Чорнокінці
Малі́ Чорнокі́нці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Колиндянська сільська громада. Адміністративний центр колишньої Малочорнокінецької сільської ради. До Малих Чорнокінців приєднано хутір Новоставці.
| село Малі Чорнокінці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Громада | Колиндянська сільська громада |
| Облікова картка | Малі Чорнокінці |
| Основні дані | |
| Населення | 411 (на 1.01.2018)[1] |
| Територія | 2.170 км² |
| Густота населення | 269.59 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48525 |
| Телефонний код | +380 3552 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′26″ пн. ш. 25°59′47″ сх. д. |
| Водойми | Нічлава |
| Відстань до районного центру |
30 км |
| Найближча залізнична станція | Гадинківці |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48525, с.Малі Чорнокінці |
| Карта | |
  Малі Чорнокінці | |
 Малі Чорнокінці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташування
Розташоване на берегах р. Нічлава (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 15 км від найближчої залізничної станції Гадинківці.
Територія — км² Дворів — 217.
Місцевості
- Навоставці — хутір, приєднаний до с. Малі Чорнокінці; розташований за 1 км від нього. У 1952 р. на хуторі 38 будинків, 144 особи.
Історія
Перша письмова згадка — 1564 р., згодом згадане у 1785 році.
У селі в 1900 р. — 1489 жителів, 1910—1581, 1921—1430, 1931—1396; у 1921 р. — 265, 1931—302 двори. За Австро-Угорщини діяла двокласна школа з українською мовою навчання, за Польщі — трикласна (утраквістична).
У 1915 р. царська окупаційна влада заарештувала о. Івана Палагіцького та чотири студентів і виселила їх у Сибір.
Протягом 1939—1941 рр. у Чортківській тюрмі органи НКВС замучили і розстріляли жителів села Петра Вербіцького, Євстахія Задоровського, Володимира та Петра Ільницьких; убили в місті Умані Михайла Завалику та й Петра Мищія.
В УПА воювали Володимир Бережанський, Михайло Вербіцький, Григорій і Петро Грабеці, Марія Івахів, Степан Лесюк, Іван Лучка, Іван та Петро Манорики, Михайло Мединський, Антон, Дмитро, Петро й Теодор Мищії, Василь, Михайло і Степан Низкогузи, Михайло Присяжний, Дмитро Рудзік та інші.
З 29 липня 2015 року Малі Чорнокінці належать до Колиндянської сільської громади.[2]
Освіта
Протягом певного часу в селі діяла тривіальна школа (зокрема, у 1871 році), учителем в якій працював Фрідріх Жепінський (пол. Frydr Rzepiński).[3]
Потім протягом певного часу діяла однокласна народна школа. Учителем у 1875[4] та 1880 роках працював Іван Ульванський (пол. Jan Ulwański)[5].
За Австро-Угорщини діяла двокласна школа з українською мовою навчання, за Польщі — трикласна (утраквістична).
Згідно з рішенням Чортківської районної ради від 9 вересня 2010 року № 539 школа призупинила свою діяльність.[6]
Релігія
- церква святої Первомучениці Теклі (УГКЦ, 1908 р., кам'яна; первісна назва, згідно із шематизмом Станіславської єпархії, — Пресвятої Тройці).
У селі є три каплички.
Пам'ятники
1991 р. насипано могилу на пошану УСС, полеглих за волю України.
Споруджено:
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1973).
Населення
| Чисельність населення, чол. | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 |
| 1489 | 1581 | 1430 | 1396 | 415 | 411[1] |
Соціальна сфера, господарство
На початку XX ст. у Малих Чорнокінцях працювали два млини, готель, кооператива, дитячий садок; велика земельна власність належала Матільді Волянській.
Функціонували філії товариств «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар» та інших.
Після Другої світової війни у селі діяв примусово організований колгосп.
2004 р. створено ПАП «Добробут» (засновник Роман Кузь). Підприємство орендує 422 га землі, що належить 192 власникам. ПАП «Добробут» капітально відремонтувало дорогу в Малих Чорнокінцях, обгородило цвинтар, дає пожертви на храм, займається іншою благочинною діяльністю.
Нині діють школа, дитячий садочок, бібліотека, клуб, музей історії Малих Чорнокінців, ФАП, ТОВ «Племптахофабрика», ААГ «Мир», ПАП «Мрія», ПАП «Добробут».
Відомі люди
Народилися
- Богдан Присяжний (нар. 1950) — журналіст, громадський діяч[7].
- Іван Заваликут (1884—1975) — учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч, адвокат;
- Володимир Собків (1924—2010) — інженер-геодезист, громадсько-політичний діяч;
- Григорій Хамчук (1885—1946) — український греко-католицький священник, жертва радянських репресій. Слуга Божий.
Примітки
- Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
- ВВРУ, 2019, № 1, стор. 36
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1871. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1871. — S. 402. (пол.)
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1875. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1875. — S. 420. (пол.)
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1880. — Lwów : Galicyjska drukarnia rządowa, 1880. — S. 396. (пол.)
- Рішення Чортківської районної ради від 9 вересня 2010 року № 539 «Про призупинення діяльності Малочорнокінецької загальноосвітньої школи I ступеня».
- Огородник, М. Богдан Присяжний // Чортків.лайф. — 2018. — 15 липня.
Джерела
- Ватраль Н., Малиміна-Базиляк Т. Малі Чорнокінці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 448. — ISBN 966-528-199-2.
- Федечко М., Чорпіта Я. Малі Чорнокінці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 487—488. — ISBN 978-966-457-246-7.