Маргрет Ніколова
Маргрет Ніколова (болг. Маргрет Николова; нар.. 10 жовтня 1928 року, Софія, Третє Болгарське царство) — болгарська співачка, яка виконувала пісні в жанрі поп-музики.
| Маргрет Ніколова | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 жовтня 1928 (93 роки) |
| Місце народження | Софія, Болгарія |
| Громадянство | Болгарія |
| Професії | співачка |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
Життєпис
Маргрет Ніколова закінчила Національне музичне училище в Софії в 1951 році. Отримала освіту у галузі співу і гри на фортепіано. У 1945-1948 роках Ніколова була солісткою художнього колективу «Лиляна Димитрова» при Робітничому молодіжному союзі (РМС). У 1948-1960 роки працювала в ансамблі при міністерстві внутрішніх справ (МВС). У 1960 році ансамбль перейшов на Болгарське національне радіо. У 1963-1977 роки Ніколова була солісткою естради в театрі Болгарської армії[1].
Маргрет Ніколова — визнана першою поп-співачкою Болгарії. Крім того, вона отримала суспільне та державне визнання — орден «Червоний Прапор Праці» та орден «Святі Рівноапостольні Кирило і Мефодій» II ступеня (1961). Ніколова є однією з найвідоміших співачок, які формують образ болгарської популярної музики. Вона дала 7,5 тис. концертів протягом більш ніж 50 років. Була на гастролях в СРСР, Польщі, Ірані, Фінляндії, Угорщиі, Югославії, Чехословаччині, Німеччині, Кубі, Алжирі, Великій Британії, Австрії.
У 1964 році Маргрет Ніколова виступала на фестивалі у Сопоті, де отримала третє місце. Перше місце — на Фестивалях дружби в Братиславі, Варшаві, Москві.
У 1969 році дует Маргрет Ніколової та Петра Петрова «Любили сме, любили» був оголошений «Мелодією року»[1].
У тому ж році дует співачки з Кирилом Семовим «Сън сънувах» виграв головний приз на фестивалі «Золотий Орфей»[2].
Крім поп-музики, Ніколова виконувала балади та російські романси. В репертуарі були також дуети з Георгі Кордовим, Петром Чернєвим, Миколою Любеновим. Маргрет Ніколова була членом журі на фестивалі в «Златен кестен» в Петричі, головою журі на фестивалі «Під липите» в Стара Загорі.
До 70-річчя співачки в жовтні 1998 року на подіумі «Златен кестен» минуло кілька ювілейних концертів[1].
Ніколова співпрацювала з багатьма композиторами: Зорніцей Поповой, Тончо Русєваим, Йосифом Цанковим, Светозаром Русиновим, Ангелом Заберським, Петром Ступелем та іншими.
Чоловік співачки Петро Ніколов є письменником.
У 2000 році 72-річна співачка Маргрет Ніколова припинила свою професійно-творчу діяльність.
До цього дня співачка востаннє з'являлася як гостя на концерті у віці 81 року в 2009 році, де представила одну з своїх символічних пісень[1].
Дискографія
| Изпълнения на Маргрет Ніколова — 5564 (1962)[3] |
|---|
|
| Защо тъгуваш / Не бързай — 2694 (1963)[4] |
|---|
|
| Пее Маргрета Николова — 5684 (1963)[5] |
|---|
|
| Пее Маргрета Николова — 5649 (1964)[6] |
|---|
|
| Маргрета Николова пее песни от Йосиф Цанков — 5712 (1966)[7] |
|---|
|
| Изпълнения на Маргрета Ніколова — 5741 (1966)[8] |
|---|
|
| Маргрета Николова — ВТМ 5944 (1968)[9] |
|---|
|
| Пее Маргрета Николова — ВТМ 5961 (1968)[10] |
|---|
|
| Мелодии друзей (1970) (з Георги Кордовим)[11] |
|---|
|
| Маргрета Ніколова — ВТА 1459 (1972)[12] |
|---|
|
| Маргрет Ніколова — ТТК 3301 (1978)[13] |
|---|
|
| Маргрет Ніколова — ВТА 10707 (1981)[14] |
|---|
|
| Старинни руски романси — Гори, Гори, моя звезда — ВТА 11288 (1983) (з Ніколаєм Любеновим)[15] |
|---|
|
| Стари градски песни (1992) (з Ніколаєм Любеновым)[16] |
|---|
|
| Разказват стари времена (1993) (з Петром Петровим)[17] |
|---|
|
| Спомени далечни (1997) (з Ніколаєм Любеновим)[18] |
|---|
|
| Очи чёрные — Златните руски романси (2009) (з Ніколаєм Любеновим)[19] |
|---|
|
Нагороди
- 1961: Орден «Червоний Прапор Праці» та Орден «Святі Рівноапостольні Кирило і Мефодій» II ступеня.
- 1964: премія за 3-тє місце на міжнародному фестивалі в Сопоті (Польща).
- 1968: премія за 1-ше місце на фестивалі дружби в Москві.
- 1969: головний приз за пісню «Сън сънувах» на фестивалі «Золотий Орфей» у місті Сонячний берег (Болгарія)[2].
- 1969: пісня «Любили сме, любили» — «Мелодія року».
Примітки
- Маргрет Николова. Биография. Процитовано 12 листопада 2016.
- Златният Орфей – История на фестивала в БГестрада. Процитовано 12 листопада 2016.
- Изпълнения на Маргрет Николова – 5564 - 1962 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрет Николова - Защо тъгуваш / Не бързай – 2694 - 1963 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Пее Маргрета Николова – 5684 (1963) - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Пее Маргрета Николова – 5649 – 1964 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрета Николова пее песни от Йосиф Цанков – 5712 – 1966 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Изпълнения на Маргрета Николова – 5741 - 1966 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрета Николова – ВТМ 5944 - 1968 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Пее Маргрета Николова – ВТМ 5961 - 1968 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрет Николова и Георги Кордов - Мелодии друзей - ГД0002045-6 - 1970 - Мелодія, СРСР
- Маргрета Николова – ВТА 1459 - 1972 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрет Николова – ВТК 3301 - 1978 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрет Николова – ВТА 10707 - 1981 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрет Николова и Николай Любенов - Старинни руски романси – Гори, гори, моя звезда – ВТА 11288 - 1983 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрет Николова и Николай Любенов - Стари градски песни - 1992 – Край огнището. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрет Николова - Разказват стари времена – ВТМС 7459 - 1993 - Балкантон. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрет Николова и Николай Любенов - Спомени далечни - 1997 - Бойко Кънев. Процитовано 13 листопада 2016.
- Маргрет Николова и Николай Любенов - Очи чёрные - Златните руски романси – BG Music Company. Процитовано 13 листопада 2016.
Література
- Голяма енциклопедія България, том 8, БАН, ІК «Праця», Софія, 2012 (болг.)
Посилання
- Біографія та дискографія (болг.)
- Маргрет Ніколова або доторкнутися до легенди. 25 березня 2008 р. (болг.)
- Маргрита Ніколова та Георгій Кордів «Альоша» Пісня року — 1971 на сайті YouTube (рос.)