Маріупольський грецький театр

Маріупольський грецький театр був заснований 1878 року.[1][2] Фінансову допомогу надав заможний купець Василь Шаповалов[3], що належав до роду урзуфських Шаповалових[4].

Меморіальна дошка, проспект Леніна, 24

Діяв театр у колишньому приміщенні Російського театру по проспекту Леніна. Будівля не збереглась, проте на будинку № 24 встановлено меморіальну дошку[5].

Історія

У 20-ті роки 20 століття в СРСР була розгорнута політика коренізації. Відтак створюється грецька газета «Колехтивістис», приділяється увага розвитку мережі початкових і середніх грецькомовних шкіл, організуються грецькі відділення в технікумах, проводиться реформа грецької мови.

Поряд з питаннями освіти, велике значення надавалося створенню суспільно-просвітницьким об'єднанням греків, в першу чергу — клубів і драматичних гуртків. Особливий розвиток серед греків отримало істинно грецьке мистецтво — театральне. 1933 року у Маріуполі був створений грецький театр з ініціативи румейського поета Г. А. Костоправа[6], який сам писав для театру п'єси. Так само писав і перекладав для свого театру його завліт Данило Теленчі.

Через те, що серед греків Приазов'я поширені дві мови — урумська та румейська — режисери і сценаристи виробили своєрідну мову-койне, щоб п'єси стали зрозумілими будь-кому. Сценаристи театру перекладали на грецьку класику, зокрема Мольєра, Пушкіна, радянських драматургів. На сцені театру ставили й трагедії Софокла. Потім почали писати власні п'єси про життя робітників і селян.

Із жовтня 1933 р. колектив театру готує виставу «Роман-середній» за п'єсою Миколи Куліша «Прощай, село» в перекладі Г. Костоправа. Прем'єра вистави відбулася 5 червня 1934 року в Зимовому театрі в Маріуполі[7].

У 1936—37 рр. театр брав участь у Першій та Другій обласних олімпіадах робітничо-колгоспних театрів Донеччини. В його репертуарі тоді були вистави «Платон Кречет» за однойменною п'єсою О. Корнійчука та «Маленькі трагедії» О. Пушкіна[7].

Після згортання коренізації 1937 року театр закрито, а більшість його співробітників репресовано.[8]

Примітки
  1. История Мариуполя
  2. Мариуполь – События и Даты
  3. Основатель Мариупольского театра. Архів оригіналу за 9 липня 2010. Процитовано 2 березня 2010.
  4. Греки України. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 2 березня 2010.
  5. В прошлом веке Мариуполь еще говорил по-гречески
  6. З історії родини Теленчі
  7. До історії Маріупольського державного грецького театру // Кіно-Театр. — 2000. — № 5 (31). — С. 29 : фот.
  8. Приазовская Эллада[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела
  • Гончарук К. Грецький театр України 1920-1930-х років: світло та тіні / К. Гончарук // Київська старовина. — 2002. — № 2. — С. 75—82.
  • Захарова Г. Расстрелянный греческий театр: к 80-летию основания Мариупольского Государственного греческого театра / Г. Захарова. — Мариуполь : Новый мир, 2012. — 124 с. — (рос.) — ISBN 978-966-2572-32-2
  • Проценко А. Д. Годы, спектакли, трагедия. Из истории первого Государственного греческого рабоче-колхозного театра в Мариуполе / А. Д. Проценко. – Мариуполь: Мариупольское общество греков, 1999. – 72 с. — (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.