Матвіїв Курган
Матвіїв Курган[1][2] — селище сільського типу в Матвієво-Курганському районі Ростовської області.
Матвіїв Курган
Координати 47°34′20″ пн. ш. 38°52′00″ сх. д.
|
Адміністративний центр Матвієво-Курганського району й Матвієво-Курганського сільського поселення.
Географія
Селище матвіїв Курган розташований на лівому березі річки Міус.
Відстань до Таганрога — 45 км, до Ростова-на-Дону — 100 км.
Походження назви
За переказами Матвієм звали отамана розбійників, що промишляли в тутешніх місцях, грабували мандруючих купців. Він був убитий і похований на схилі кургану на березі річки Міус. Нині на цьому місці розташована Матвієво-Курганська центральна районна лікарня та житлова забудова.
Історія
Матвіїв Курган — місце, пов'язане зі «Словом о полку Ігоревім...». На схід від селища в 1185 році відбулася попередня (відволікаюча) битва князя Ігоря з половцями, під час його походу, де він був полонений кочівниками, які застосували «грецький вогонь».
Тут був зимівник запорізького козацтва Яланецької паланки.
Псля скасування Запорозької Січі у 1780 році село було засноване військовим отаманом Олексієм Івановичем Іловайським. Спочатку входило до складу Азовської губернії. У 1786 році ці землі були виділені до складу війська Донського. Селяни, які проживають у цих краях, вважалися вільними і мали право переходу від одного поміщика до іншого, що сприяло інтенсивному заселенню і освоєнню цих місць. Однак, 12 грудня 1796 року Павло і видав указ, згідно з яким всі селяни піддавалися закріпачення, що послужило причиною численних заворушень і бунтів надалі. Так, одне з найбільш великих хвилювань на Дону відбулося навесні 1851 року.
На 1801 рік у слободі було 23 двору.
У 1820 році земля Війська Донського була поділена на 7 округів, Матвіїв-Курган був віднесений до Міуський округ. Він був центром Матвієво-Курганської волості.
У 1858-1862 роках була збудована дерев'яна церква на честь святого Миколи Чудотворця. У 1867 році тут відкрито на земські кошти однокласне сільське училище, пізніше — церковно-парафіяльне училище.
23 грудня 1869 року відбулося відкриття руху Курсько-Харківсько-Азовської залізниці на ділянці «Харків—Слов'янськ—Таганрог» (перший поїзд від селища до Таганрога пройшов ще раніше, 25 липня того ж року), що послужило стимулом до розвитку торгівлі з населеними пунктами округи і збуту продукції: в основному, це була сільськогосподарська продукція, що спрямовується в Таганрог.
За переписом 1872 року було 138 дворів з 682 жителями. З них хліборобів — 644, торговців — 9, ремісників — 13, інших — 16.
1 лютого 1882 року на станції Матвіїв-Курган відкрита пошта.
У 1887 році Матвієво-Курганська волость входить до складу Таганрізького округу.
У 1893 році було розпочато будівництво черепичного заводу. До 1914 року в селищі були борошномельний млин, маслоробний цех, дві парові, водяний млин, цегельний завод. У селищі розвивається ремесницьке виробництво.
У січні 1918 року в районі Матвієва Кургана проходили запеклі бої добровольчих та радянських загонів. 23 січня 1918 року Матвієв-Курган був взятий радянськими військами під командуванням Рудольфа Сіверса. У квітні того ж року в результаті укладеного Берестейського миру територію округу зайняли німецькі війська, разом з якими тут на нетривалий час утвердилася влада Української держави.
У квітні 1920 року Матвіїв Курган став центром підрайону № 4, у який входили шість волостей. У 1923 році утворено Матвієво-Курганський район. 1924 року Матвіїв Курган передано РРФСР, незважаючи на те, що українці у місті та районі в цілому становили абсолютну більшість.
Селище було окуповане німецькими військами з 17 жовтня 1941 року по 17 лютого 1943 року. 8 березня 1942 року три морських бригади вели кровопролитні бої з німцями за висоти біля райцентру. Втрати становили понад п'ятдесят відсотків особового складу. 30 серпня 1943 року звільнено весь район.
Економіка
Підприємства
Сільське господарство
- ТОВ «Таганрогсортсемовоч» (реалізація насіння)
- ТОВ «Октябр» (вирощування зернових культур)
Транспорт
Залізничний транспорт
Залізнична станція Матвіїв Курган на лінії Таганрог — Успенська Північно-Кавказької залізниці.
Автомобільний транспорт
У селищі розташований зупинний пункт «Матвієво-Курганський» ПАТ «Донавтовокзал», через який здійснюється автобусне сполучення з містами Ростовом-на-Дону, Таганрогом і іншими населеними пунктами Ростовської області, а також з населеними пунктами окупованних районів Донецької області (Донецьк, Іловайськ та іншими).
Соціальна сфера
В селищі є: центральна районна лікарня, будинок культури, краєзнавчий музей, три загальноосвітні, одна вечірня, одна корекційна, одна спортивна школа, школа мистецтв, центр додаткової освіти дітей, професійно-технічне училище, навчально-курсовий комбінат, філія Ростовського-на-Дону автодорожнього коледжу. Діє 5 дитячих дошкільних заклади.
Археологія
У кар'єрі поблизу Матвієва Кургана виявлено розщеплені кремені разом із залишками типового хапровського фауністичної комплексу: Mastodon arvernensis, Hipparion sp., Archidiskodon meridionalis, Struthio та інші. Під час існування хапровського (верхньо-віллафранкського) комплексу на півдні Руської рівнини були савани з м'яким теплим кліматом[3].
Примітки
- Шаблон:Атлас мира
- Праслов Н. Д. Сучасний стан та перспективи вивчення раннього палеоліту Російської рівнини // Ранній палеоліт Євразії: нові відкриття // Матеріали Міжнародної конференції, Краснодар – Темрюк, 1-6 вересня 2008 р.