Матеюк Микола Антонович

Народився у 1908 році у с. Реплін, Холмський район, нині Польща. Українець. Закінчив Київський технікум легкої промисловості. Перед війною працював на різних господарських посадах.

Під час німецько-радянської війни був військовим розвідником, командиром диверсійно-развідувальної групи, яка діяла в тилу противника з липня 1943 року за рішенням ЦК КП України і командування Південно-Західного фронту. У серпні 1943 року очолив диверсійно-розвідувальну групу Розідувального управління Генштабу Червоної Армії. Група діяла в районі Києва, а до лютого 1944 року перебазувалася до західних кордонів (50 км. на південь від Бреста).

Група Миколи Матеюка розкрила угрупування німецьких військ на Люблінському і Варшавському операційних напрямах,організувала постійний контроль за перекиданням військ, встановила систему і характер німецької оборони на рубежі р. Західний Буг на ділянці Славатиче-Орхувськ-Опалін-Городло, спільно з польськими партизанами розробила і успішно здійснила операцію по доставці через лінію фронту до Москви важливих документів і матеріалів ЦК Польської робітничої партії[1].

У 1949–1960 роках — директор Дарницького шовкового комбінату. У 1957–1960 роках — депутат Київської міської ради.

Могила Миколи Матеюка

Помер у Києві у 1960 році. Похований на Байковому кладовищі.

В 1969 році в Києві на честь Миколи Матеюка названо вулицю в Дніпровському районі (нині Деснянський район; Лісовий масив). 1983 року на фасаді будинку № 2 по цій вулиці було встановлено анотаційну дошку (бронза, барельєфний портрет; скульптор Б. С. Довгань, архітектор Ф. І. Юр'єв).

• Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.