Городло
Городло[2] (пол. Horodło) — село в Польщі, у гміні Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1035 осіб (2011[1]).
Село
Координати 50°52′59″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д.
|
Колишнє місто, що належало до Червенських городів. Було центром Городельського повіту.
Історія
Уперше Городло згадують у 1287 році, коли руський князь Володимир Василькович заповів своїй дружині «село своє Городло разом з людьми та митом»[3].
Князь Любарт-Дмитро за угодою з польським королем Казимиром ІІІ відступив Городельський повіт Королівству польському в 1366 році. Ймовірно, невдовзі після цього Городельський повіт, який перебував у складі Белзької землі, набув ленним правом князь Юрій Наримунтович. У 1388 році король Владислав II Ягайло надав Земовитові IV Белзьку землю як посаг дружини — своєї сестри Олександри.
Відоме, зокрема, тим, що 2 жовтня 1413 тут уклали Городельську унію. 25 червня князь Свидригайло писав у листі до німців, що поляки під час нападу на його володіння спалили, зокрема, Городло.[4]
Адміністративно тривалий час входило до складу Белзького воєводства. Було центром Городельського повіту.
У місті діяв ґродський суд.[5]
У місті брали мито з купців, які прямували з Торуня до Володимира (чи Львова) — 5 грошів від коня.[6] Люстрація 1566 року: у місті 7 «крамарів» («самі жидівські»).[7] Інша (чи та сама) люстрація подає, що у місті були 9 майстрів, 4 шевці, 7 різників, 7 єврейських крамниць.[8]
Місто було центром гродового Городельського староства.
У червні та липні 1947 року польська влада виселила з Городла 89 українців[2].
Демографія
У 1943 році в селі проживало 550 українців і 1432 поляки[2].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 493 | 113 | 319 | 61 |
| Жінки | 542 | 91 | 284 | 167 |
| Разом | 1035 | 204 | 603 | 228 |
Пам'ятки
- церква (нині — костел святого Миколая та Воздвиження Чесного Хреста)
- костел святого Яцека
Відомі люди
Народилися
- Микола Ваврисевич — український педагог, письменник, журналіст і громадський діяч на Холмщині.
- Федір Пекарський — український педагог.
Володарі
Городельські старости
Див. Категорія:Городельські старости
- Ян Пілецький гербу Леліва — чоловік NN з роду Гербуртів[10]
- Лукаш Берлич Струтинський, у 1775 році став з іншими шляхтичами власником м. Липовець.[11]
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Богдан Гук. Horodło. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. (пол.)
- Парнікоза, Іван (21.06.17). Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм. http://h.ua (українська). http://h.ua. Процитовано 21.06.17.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 195.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 317.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 33.
- Там само. — С. 107.
- Там само. — С. 136.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — t. 2. — 761 s. — S. 361. (пол.)
- Lipowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 287. (пол.) — S. 287.
Джерела
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. I—X.
- Horodło // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 136. (пол.) — S. 136—138. (пол.)
Посилання
- Historia // Gmina Horodło (пол.)
- Богдан Гук. Horodło. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. (пол.)