Мацялко Іван Олексійович

Іван Мацялко
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	21 вересня 1954
Місце народження	Батятичі
Дата смерті	28 липня 2007 (52 роки)
Місце смерті	Львів
Поховання	Личаківський цвинтар :
Роки активності	з 1983
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українець
Професія	співак
Освіта	Дрогобицький педагогічний інститут
Інструменти	скрипка
Гурт	Соколи
Співпраця	Світозари
Нагороди

Іва́н Олексі́йович Маця́лко (21 вересня 1954, с. Батятичі Львівської області — 28 липня 2007, Львів) — український естрадний співак. Народний артист України[1]. Один із засновників і соліст гурту «Соколи».

Життєпис

Іван був третім сином у сім'ї Мацялків. Перейнявши від мами любов до пісні, навчався спочатку в Кам'янко-Бузькій музичній школі (клас скрипки), а потім у Дрогобицькому педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті.

Могила Івана Мацялка на Личаківському цвинтарі

Восени 1983 року став солістом Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина». У січні 1990 року був одним із співзасновників музичного гурту «Соколи». Голос співака добре знали не лише його краяни, а й українська діаспора в Канаді, США, Великій Британії, Югославії, Німеччині, Польщі.

Якийсь час після відходу з гурту «Соколи» співпрацював з гуртом «Світозари».

Наприкінці 2006 року в співака виявили рак щитоподібної залози. Помер 28 липня 2007 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Сім'я

Із дружиною Валентиною Бондар, актрисою Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької[2], познайомився 13 вересня 1993 року в Дрогобичі (Валентина — на 20 років молодшою за Івана). Зустрічалися п'ять років. Захворівши на синдром Рейтера, просив Валентину залишити його, але коли стало краще, пообіцяв обвінчатися в Римі й дотримав слова. Коли наречена завагітніла, то розписалися в Україні, а вінчалися в Італії в римській церкві мучеників Сергія і Вакха. Напередодні весілля молодят благословив Папа Римський Іван Павло ІІ. Народилася донька Ганнуся, яку назвали на честь матері Івана.

Доробок

альбом «Приїжджай до Львова»:
- А чия ти, дівчина, чия (слова: В. Гостюк, музика: О. Гавриш)
- Келих мій — за любов (слова: А. Канич, музика: С. Петросян)
- Коли приходиш ти (версія у виконанні Івана Мацялка; слова: В. Крищенко, музика: О. Осадчий)
- Моя зорина (слова: В. Крищенко, музика: О. Пляченко)
- Не вір мені, дівчинонько (слова: І. Лазаревський, музика: О. Злотник)
- Погадай мені, циганко (слова: В. Крищенко, музика: М. Гаденко)
- Приїжджай до Львова (слова та музика: О. Бойко)
- Тебе не можна не любити (слова та музика: Б. Кучер)
- Чому, скажи, чому (слова: М. Бакай, музика: Л. Дутковський)

Примітки

Указ Президента України від 20 вересня 2004 року № номер [посилання «назва»]
Оверчук М. Мацялко-Боднар Валентина Сергіївна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — С. 582—583. — ISBN 978-966-02-8345-9.

Джерела

Коваль Я. Не стало Івана Мацялка / Ярина Коваль // Львівська газета. — 2007. — 30 липня.
Мандзюк Д. Іван Мацялко познайомився з дружиною в черзі за виноградом // Gazeta.ua. — 2008. — 1 серпня.
Тракало В. Дві зорі Івана Мацялка // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 91—92. — ISBN 978-966-528-289-1.

Посилання

Іван Мацялко // Українські пісні.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 20 вересня 2004 року № номер [посилання «назва»]

[2] Оверчук М. Мацялко-Боднар Валентина Сергіївна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — С. 582—583. — ISBN 978-966-02-8345-9.