Маґдалена Туллі
Маґдалена Туллі (пол. Magdalena Tulli, уроджена Маддалена Флавія Туллі, пол. Maddalena Flavia Tulli, нар. 20 жовтня 1955 у Варшаві) — польська письменниця і перекладачка.
Маґдалена Туллі | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | італ. Maddalena Flavia Tulli | |||
Псевдо | Marek Nocny | |||
Народилася |
20 жовтня 1955[1] (66 років) Варшава, Польська Народна Республіка | |||
Країна |
Польща Італія | |||
Діяльність | перекладачка, письменниця-романістка, письменниця | |||
Alma mater | Факультет психології Варшавського університетуd | |||
Мова творів | італійська, французька і польська[2] | |||
Жанр | роман | |||
Magnum opus | Dreams and Stonesd | |||
Членство | Асоціація письменників Польщі | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Маґдалена Туллі у Вікісховищі |
Життєпис
Маґдалена Туллі народилася у Варшаві. Особливим місцем для Маґдалени було місто Лодзь, де народилася її мати, польсько-єврейського походження. Батько Маґдалени був італійцем[3].
1974 року майбутня письменниця закінчила Варшавську середню школу та 1979 року здобула ступінь магістра біології у Варшавському університеті. Після навчання шість місяців працювала на польській науково-антарктичній станції ім. Генрика Арцтовського на острові Кінг-Джордж. 1983 року Маґдалена здобула ступінь доктора наук в Інституті біології та зоології Польської академії наук[4].
Творчість
1995 року Маґдалена Туллі за свою дебютну книгу «Сни й камені» отримала Премію фонду ім. Косцельських. Маґдалена Туллі є членом Товариства польських письменників.
Твори Маґдалени Туллі було перекладено англійською, французькою, німецькою, російською, хорватською, словенською, чеською, угорською, італійською, шведською, латвійською та литовською мовами[5][6].
Маґдалена Туллі переклала декілька творів: Utraconą Марселя Пруста (2001) з французької мови, Gniew niebios Флер Джеггі (1999) і Długi dzień Ameriga Італо Кальвіно з італійської мови.
Вибрані твори
- Сни й камені (польс. Sny i kamienie) — «OPEN», 1995; «W.A.B.», 1999
- переклад українською: Маґдалена Туллі «Сни й камені». Повість / пер. з польс. В. Дмитрук. — Л. : Кальварія, 2011. — 112 с.
- У червоному (польс. W czerwieni) — збірка творів, видавництво W.A.B., 1998
- Режими (польс. Tryby) — «W.A.B.», 2003
- Недолік (польс. Skaza) — «W.A.B.», 2006
- Замість процесу: доповідь про мову ненависті спільно з Сергіушем Ковальським — польс. Zamiast procesu: raport o mowie nienawiści. Warszawa: W.A.B. 2003. с. 547. ISBN 8389291584.
- Контролер снів (польс. Kontroler snów) — роман під псевдонімом Marek Nocny, видавництво Nisza, 2007[7]
- Італійські шпильки (польс. Włoskie szpilki) — збірка творів, видавництво Nisza, 2011; видавництво Znak, 2017 (друге видання зі змінами)[8]
- Шум (польс. Szum) — видавництво Znak, 2014
- І той, та інший ліс (польс.Ten i tamten las) — видавництво Wilk i Król, 2017[9]
- Яка красива ілюзія. Під час розмови з Юстиною Домбровською (польс. Jaka piękna iluzja. W rozmowie z Justyną Dąbrowską) — видавництво Znak, 2017[10]
Нагороди та премії
1995 — літературна премія фонду ім. Косцельських за твір «Сни й камені»
1999 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір W czerwieni[11]
1999 — премія польського журналу «Literatura na Świecie» за найкращий переклад
2004 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Тryby[12]
2007 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Skaza[13]
2007 — номінант польської премії «Nagrodę Osobną»[14] (різновид літературної премії «Nagroda Literacka Gdynia») у категорії проза за роман Skaza[15]
2012 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Włoskie szpilki[16][17]
2012 — фіналіст польської премії «Nagrodę Literacką Gdynia» за твір Włoskie szpilki[18]
2012 — фіналіст польської премії «Nagrodę Literacką „Gryfia“» за твір Włoskie szpilki[19][20]
2012 — премія Літературна нагорода Центральної Європи «Angelus» за твір Włoskie szpilkі[21]
2013 — лауреат польської премії «Nagroda Literacka im. Juliana Tuwima» за вагомий внесок у літературу
2015 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Шум[22]
2018 — лауреат польської літературної премії «Nagroda Literacka m.st. Warszawy» у категорії: література для дітей та підлітків за твір Ten i tamten las[23].
Примітки
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Magdalena Tulli. www.akapit-press.pl. Процитовано 13 вересня 2019.
- Magdalena TULLI – Polscy pisarze i badacze literatury przełomu XX i XXI wieku. www.ppibl.ibl.waw.pl. Процитовано 13 вересня 2019.
- Світ, який збудував ти. Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал (укр.). 25 листопада 2011. Процитовано 13 вересня 2019.
- Магдалена Тулли. www.livelib.ru. Процитовано 13 вересня 2019.
- Magdalena Tulli: Ludzik mi padł, więc gram następnym, Gazeta Wyborcza, 30 października 2011
- Nie ma zmyślonych opowieści. Warszawa: Agora SA. 15-16 września 2012. с. 12.
- Mrocznie i śmiesznie, Tygodnik Powszechny, 12 grudnia 2017
- Taka piękna samotność, Tygodnik Powszechny, 23 października 2017
- Nagroda Nike 1999. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
- Nagroda Nike 2004. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 вересня 2019.
- Nagroda Nike 2007. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 13 вересня 2019.
- Laureaci 2007 | Nagroda Literacka Gdynia.
- Nominowani 2007 | Nagroda Literacka Gdynia.
- Nagroda literacka Nike 2012 - nominacje (пол.).
- Nagroda Nike 2012. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
- Laureaci 2012 | Nagroda Literacka Gdynia.
- Laureatki Nagrody Literackiej „Gryfia” (пол.). Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 13 вересня 2019.
- Katarzyna Boni laureatką Nagrody Literackiej 'Gryfia' dla najlepszej autorki (пол.).
- Znamy finalistów Angelusa 2012 (пол.).
- Znamy finalistów Nike 2015 | Artykuł | Culture.pl.
- Laureaci 11. edycji Nagrody Literackiej m.st. Warszawy - Nagroda Literacka m.st. Warszawy - Kulturalna Warszawa (пол.).
Бібліографія
- Marlena Sęczek «Tulli Magdalena, w: Polscy pisarze i badacze literatury przełomu XX i XXI wieku». Словник бібліографічний, том I (за редакцією Alicji Szałagan), Варшава 2011, стор. 282—285.
Посилання
- Життєпис на Babelio (французька)