Ментус Віктор Володимирович

Ві́ктор Володи́мирович Ме́нтус (нар. 7 червня 1982(19820607), м. Івано-Франківськ пом.14 червня 2014, м. Луганськ) — український військовий льотчик, гвардії прапорщик Повітряних Сил Збройних Сил України. Учасник російсько-української війни.

Ментус Віктор Володимирович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження 7 червня 1982(1982-06-07)
Івано-Франківськ
Смерть 14 червня 2014(2014-06-14) (32 роки)
Луганськ (аеропорт)
(загинув у збитому терористами літаку)
Національність українець
Alma Mater ТДАТА
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Рід військ Військово-транспортна авіація
Формування
 25 БрТрА
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Зовнішні відеофайли
 Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

Життєпис

Зовнішні відеофайли
 ЕКІПАЖ. Ті, що загинули на своїй землі. Віктор Ментус: недожите життя. на YouTube // ТРК Мелітополь, 15 червня 2017

Віктор Ментус народився в Івано-Франківську, у родині військовослужбовця, та був єдиною дитиною в сім'ї. 2000 року закінчив загальноосвітню школу № 14 м. Мелітополь. Пішов по стопах батька, який також служив в авіації та був заступником командира з питань зв'язку мелітопольської частини А3840.

У 2005 році закінчив Таврійську державну агротехнічну академію.

З вересня 2005 служив у військовій частині А3840 м. Мелітополь:
09.2005—12.2007 — водій-електрик радіотехнічної ремонтної майстерні групи регламенту та ремонту батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення.
12.2007—04.2008 — начальник майстерні обслуговування та регламенту технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки.
04.2008—06.2008 — начальник радіостанції групи зв'язку вузла зв'язку батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення.
06.2008—06.2009 — старший повітряний радист авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації.

З 30 червня 2009 — старший повітряний радист — старший оператор авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Класна кваліфікація «1 клас».

З початком російської збройної агресії проти України з весни 2014 року літав в Луганський та Донецький аеропорти, — бортовий радист військово-транспортного літака Іл-76 МД.

Обставини загибелі

14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76 МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.

Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2].

У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76 МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.

Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».

Полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло 42 доби перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[4].

Залишились батьки, дружина та маленький син.

Нагороди

Вшанування пам'яті

6 травня 2015 року в Мелітополі, на фасаді будівлі ЗОШ № 14 (вулиця Гризодубової, 49), встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Віктора Ментуса[6].

12 червня 2015 року в Мелітополі, на території військової частини А3840, було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[7][8].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

  1. Військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами // Сайт Міністерства оборони України, 14 червня 2014
  2. Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76 // Українська правда, 14 червня 2014
  3. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
  4. У Мелітополі відбулося поховання дев'ятьох членів екіпажу військово-транспортного літака Іл-76 МД // Сайт Міністерства оборони України, 26 липня 2014
  5. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. В пам'ять про мелітопольських льотчиків відкрили меморіальні дошки // «Наше місто Мелітополь», 6 травня 2015(рос.)
  7. На Запоріжжі відкрили меморіал загиблим на борту збитого бойовиками Іл-76 // «5 канал», 12 червня 2015
  8. У Мелітополі увіковічили пам'ять героїв екіпажу ІЛ-76 // «24 канал», 12 червня 2015

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.