Метіда (супутник)

Метіда (грец. Μήτις, англ. Metis) — внутрішній супутник Юпітера, відомий ще як «Юпітер XVI».

Метіда
Metis


Метида

Дані про відкриття
Дата відкриття 4 березня 1979 року
Відкривач(і) Стефан П Чиннот
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 127 690 [1] км
Орбітальний період 0,29478 діб
Ексцентриситет орбіти 0,0002°
Нахил орбіти 0,06° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр 60 x 40 x 24 км
Площа поверхні ~ 5 800 км²
Маса 3.6×1016 кг
Густина 0,86 г/см³
Друга космічна швидкість 31,501 км/с
Період обертання навколо своєї осі синхронно діб
Нахил осі обертання нуль°
Альбедо 0,04
Атмосферний тиск 0,005 Па
Температура поверхні ~123 К
Атмосфера відсутня
Інші позначення
Юпітер XVI

Метіда у Вікісховищі

Відкриття

Відкритий у 1979 року космічним зондом «Вояджер-1», американськими астрономом Стефан Синнотом (англ. Stephen P. Synnott). У 1983 році отримав офіційну назву Метіда — першої дружини Зевса у давньогрецькій міфології. Космічний зонд «Галілео» між 1996 та 2003 додатково спостерігав і фотографував поверхню Метіди.

Орбіта

Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 128 000 км (1,79 радіуса Юпітера). Сидеричний період обертання 0,29478 земних діб. Орбіта має ексцентриситет ~0.0002. Нахил ретроградної орбіти до локальної площини Лапласа 0,06°.

Орбіта Метіди проходить по зовнішньому краю основного кільця Юпітера і може складатися з того ж матеріалу, що і кільце. Метіда обертається синхронно з орбітальним періодам як орбіта Адрастеї: один бік постійно дивиться на планету. Метида також лежить в межах Роша для «рідких» супутників, але не для твердих, тому їй не загрожує гравітаційне руйнування.

Метіду, супутник Юпітера, не слід плутати з астероїдом Метида.

Фізичні характеристики

Метіда має розмір приблизно 60 x 40 x 24 кілометрів, альбедо 0,04. Оціночна густина 0,86 г/см³ — складається води і льоду пористість 10–15 %. Маса супутника становить 3,6×1016 кг порядка 1,9×10−9 маси Юпітера. Поверхня супутника червоного кольору, виявлено декілька кратерів.

Примітки
  1. Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal 120: 2679–2686. doi:10.1086/316817.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.