Мехедівка (Черкаська область)
Мехе́дівка— село в Україні,у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Зорівській сільській громаді. Розташоване за 25 км від смт Драбів та за 2 км від залізничної станції Мехедівка. Населення — 700 осіб (2009 рік).
село Мехедівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район/міськрада | Золотоніський район |
Громада | Зорівська сільська громада |
Рада | Зорівська сільська рада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | кінець 17 століття |
Населення | 700 (2009 рік) |
Поштовий індекс | 19851 |
Телефонний код | +380 4738 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°51′57″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
115 — 119 м[1] |
Відстань до обласного центру |
49,2 (фізична) км[2] |
Відстань до районного центру |
25 км |
Найближча залізнична станція | Мехедівка |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Зорівка |
Карта | |
Мехедівка | |
Мехедівка | |
Мапа | |
Історія
Село вперше згадується у документах 17 століття. Назва села походить від прізвища козака Тимка Мехеди[3].
Була приписана до Успенської церкви у Деркачівці[4] [5][6]
Селеще є на мапі 1826-1840 років.[7]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
У роки радянсько-німецької війни 210 мехедівців билися проти німецько-нацистських загарбників, з них 156 нагороджено орденами й медалями. І. М. Удоду посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Пам'ять про загиблих односельців увічнено обеліском Слави. На території села є братська могила, де покояться останки солдатів війни.
Станом на 1972 рік селі проживало 1 013 осіб, на території села міститлася центральна садиба колгоспу «Більшовик», що мав в користіванні 2,6 тисяч га землі, у тому числі орної — 2,5 тисяч га. Напрям господарства був зерновий з розвинутим тваринництвом.
У 1977 році приєднана Деркачівка[8][9]
На той час у селі працювали середня школа, де навчалися 323 учня, клуб на 300 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 13,7 тисяч примірників, дільнична лікарня, дитячі ясла, аптека, ощадна каса, 4 магазини.
Релігія
На території села діє Українська греко-католицька Церква http://ugcc.kiev.ua/blog/category/news/ парафія Успіння Пресвятої Богородиці (номер 36772329) (отець Голоднюк Юрій проживає постійно в місті Золотоноша) у пристосованому приміщенні[10] та парафія Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ МП (номер 39114075), яка до січня 2017 року використовувала старе занедбане приміщення колишнього перебудованого храму[5][4][6] — до розпаду СРСР воно служило в селі за Будинок культури. Однак і це приміщення згоріло, і православна громада побудувала собі новий храм, освячений 12 листопада 2017 року.
Люди
- Клименко Володимир Федорович (народився 1926 року в Мехедівці — помер 1997) — український педагог, Заслужений учитель України, кавалер орденів і медалей.
Примітки
- Погода в Україні
- maps.vlasenko.net(рос.)
- «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст.567 (українська). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.462-463 (українська). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 27 жовтня 2021.
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.526 (українська). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта.. www.etomesto.ru. Процитовано 27 жовтня 2021.
- Офіційний сайт Київської архієпархії УГКЦ. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.