Мехтікулі-хан
Мехтікулі-хан (азерб. Mehdiqulu xan Cavanşir; 1763–1845) — останній володар Карабаського ханства. Повалений російськими військами.
Мехтікулі-хан | |
---|---|
Народився |
1763 Шуша, Карабаське ханство |
Помер |
1845 Шуша, Kaspiyskaya Oblastd, Російська імперія |
Поховання | Imarat cemeteryd |
Військове звання | генерал |
Батько | Ібрагім Халіл-хан |
Брати, сестри | Abulfat Khan Tutid |
Життєпис
Походив з династії Джеваншир. Другий син Ібрагім Халіл-хана, правителя Карабаху, та Хуршид-бегум, доньки Шах-Верди, хана Гянджи. Народився 1763 року в Шуши, отримавши титул аги.
У 1795 році вперше долучився до бойових дій, коли перський шах Ага-Могаммед-хан Каджар взяв в облогу Шушу. 1797 року разом з родиною втік з Шуши під час нової перської навали. Після вбивства Ага-Могаммед-хана до Шуши й відступу персів, батько відправив Мехтікулі-агу до Карабаху для заспокоєння населення, яке намагався перетягнути на свій бік Мухаммед-бек, стриєчний брат Мехтікулі.
1805 року після визнання Ібрагім-Халіл-хана зверхності Російської імперії, Мехтікулі-ага отримав звання генерал-майора. На чолі кінноти брав участь у поході генерала Павла Ціціанова на Ширванське ханство. Слідом за цим Ціціанов наказав Мехтікулі повернутися до Карабаху.
1806 року після загибелі батька вступив у протистояння з небожем Джафаркулі-агою за трон. У вересні того ж року Мехтікулі затверджено ханом. Водночас Джафаркулі-агу було визнано спадкоємцем трону.
Мехтілку-хан, як й інші правителі Азербайджану, стикнувся з російською політикою, спрямованою на ліквідацію васальних ханств. Активним провідником її став генерал Олексій Єрмолов (наявність напівнезалежних ханів створювало небезпеку Грузії та можливого перського вторгнення до Дагестану, де також починалася війна). 1818 року планувалося заслати хана до Росії. У 1822 році було здійснено замах на Джафаркулі-агу, в якому було звинувачено Мехтікулі-хана. Останній невдовзі втік до Персії. Карабаське ханство було ліквідовано й перетворено на однойменну провінцію.
1826 року Мехтікулі-хан спробував з перськими військами повернути собі владу в Карабасі, але без успіху. 1827 року здався російським військам. Йому повернуто маєтності та призначено пожиттєву пенсію. Помер 1845 року.
Родина
Дружина — донька Бедирджахан-бея (сина Угурлу-хана Зіяд-оглу Каджара, правителя Гянджиннського ханства).
Діти:
- Хуршидбану Натаван, азербайджанська поетеса
Генеалогія
Ібрагім Халіл-ага | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Панах Алі-хан (?—1763) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ібрагім Халіл-хан (1732—1806) | Мехралі-бек (1735—1785) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мамедгасан-ага (1755—1806) | Джавад-ага (1757—1779) | Мехтікулі-хан | Абульфат-хан Туті (1766—1839) | Агабеїм-ага Агабаджі (1782—1831) | Ханлар-ага (ок. 1785—1832) | Мамед Касим-ага (?—до 1843) | Гевхар-ага (ок. 1796—до 1844) | Мухаммед-бек (1762—1797) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Джафаркулі-хан Нава (1785—1867) | Ханджан-ага (ок.1793—до 1844) | Хуршидбану Натаван (1832—1897) | Паша-ага | Джафар Кулі-бек | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ата-хан | Махмуд-ага | Мехтікулі-хан Вафа (1855—1900) | Ханбіке | Азад-хан | Ахмед-бек (1823—1903) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гамер-беїм Шейда (1881—1933) | Аслан | Бахрам-хан Нахічеванський | Акбар-хан Нахічеванський (1873—1961) | Бехбуд-хан (1877—1921) | Гаміда (1873—1955) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Хан Шушинський (1901—1979) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Джерела
- Мехти Кули Хан Карабахский // Центральный государственный исторический архив Азербайджанской ССР. Путеводитель. — Баку, 1958, с. 179—180
- Bournoutian, George A. (1997). «EBRĀHĪM ḴALĪL KHAN JAVĀNŠĪR». Encyclopaedia Iranica, Vol. VIII, Fasc. 1. pp. 71–73.
- Исмаилов Э. Ханы Карабахские: происхождение рода, подчинениеханства Российской империи и упразднение ханской власти//Кавказ ₰ Глобализация. — Т.8 — Вып. 1—2, 2014. — С. 150—169