Агабеїм-ага
Агабеїм-ага (азерб. Ağabəyim ağa; 1782—1832, Тегеран) — азербайджанська поетеса, дочка другого Карабаського хана Ібрагім Халіл-хана, дружина іранського шаха Фатх-Алі Шаха Каджара, тітка поетеси Хуршидбану Натаван. Писала під псевдонімом Агабаджі.[1][2][3]
| Агабеїм-ага | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Ağabəyim ağa | ||||
 | ||||
| Псевдо | Агабаджи | |||
| Народилася |
1782 Xankəndid | |||
| Померла |
1832 Тегеран, Іран | |||
| Місце проживання | Азербайджан | |||
| Діяльність | поетеса, письменниця | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Мова творів | азербайджанська | |||
| Роки активності | 1800 — 1832 | |||
| Батько | Ібрагім Халіл-хан | |||
| Брати, сестри | Abulfat Khan Tutid | |||
| У шлюбі з | Фатх-Алі Шах Каджар | |||
|
| ||||
Життя і творчість
Дочка Карабаського хана Ібрагім Халіл-хана Агабеїм-ага в молодості була закохана у свого двоюрідного брата Мухаммед-бека. Мухаммед-бек очолював військо хана. Повернувшись з одного важливого питання в Шуші до Ібрагім Халіл-хана Мухаммед-бек повинен був у цей же день вирушити в похід. Агабеїм-ага ж з цього приводу каже:
 |
На жаль, була півночі, ніч минула. Я ніколи не знала, як моє життя прийшло і пройшло... Оригінальний текст (азерб.) Əfsus ki, yarım gecə gəldi, gecə getdi Heç bilmədim ömrüm necə gəldi, necə getdi... |
 |
Після вбивства в Карабасі Ага Мохаммед Хана Каджара, хан Ібрагім для нормалізації відносин з Іраном, видав свою дочку Агабеїм-агу за нового шаха, племінника Ага Мохаммед Шаха Фатх-Алі Шаха і відправив до Тегерана.
Дружина шаха Ірану
Дружини Фатх-Алі Шаха, коли вступали в його гарем, мали право обирати собі будь-яку сукню з багатого шахського салону. Агабеїм-ага знала, що й сукня матері шаха знаходиться там. Тому, як тільки її привели в салон, вона попрямувала до цієї сукні і одягла її. Побачивши Агабеїм-агу в сукні своєї матері, Фатх-Али Шах був вражений і ніколи до неї не торкався.
Завдяки своєму розуму, Агабеїм-ага так сподобалася шаху, що той призначив її головною дружиною в гаремі і подарував їй багате плаття з перлами.
Агабеїм-ага сумувала за батьківщиною і висловлювала свою тугу у віршах-баяти (чотиривіршах)[4]:
|
Я закохана, Карабах Шекі, Ширван, Карабах Якщо Тегеран повернеться до небес Я ніколи не забуду Карабах[5] Оригінальний текст (азерб.) «Mən aşiqəm, Qarabağ Şəki, Şirvan, Qarabağ Tehran cənnətə dönsə Yaddan çıxmaz Qarabağ» |
|
Агабеїм-ага в мистецтві
2008 року було знято фільм «Доля повелителя», в якому розповідалося про період в історії Карабаського ханства під час правління Ібрагім-хана. У фільмі роль Агабеїм-аги, дочки хана, виконала Гюнеш Алієва.
Генеалогія
| Ібрагім Халіл-ага | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Панах Алі-хан (?—1763) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ібрагім Халіл-хан (1732—1806) | Мехралі-бек (1735—1785) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мамедгасан-ага (1755—1806) | Джавад-ага (1757—1779) | Мехтікулі-хан | Абульфат-хан Туті (1766—1839) | Агабеїм-ага Агабаджі (1782—1831) | Ханлар-ага (ок. 1785—1832) | Мамед Касим-ага (?—до 1843) | Гевхар-ага (ок. 1796—до 1844) | Мухаммед-бек (1762—1797) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Джафаркулі-хан Нава (1785—1867) | Ханджан-ага (ок.1793—до 1844) | Хуршидбану Натаван (1832—1897) | Паша-ага | Джафар Кулі-бек | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ата-хан | Махмуд-ага | Мехтікулі-хан Вафа (1855—1900) | Ханбіке | Азад-хан | Ахмед-бек (1823—1903) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Гамер-беїм Шейда (1881—1933) | Аслан | Бахрам-хан Нахічеванський | Акбар-хан Нахічеванський (1873—1961) | Бехбуд-хан (1877—1921) | Гаміда (1873—1955) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хан Шушинський (1901—1979) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Ağabəyim ağa Cavanşir. Adam.az. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 16 вересня 2011.
- Ötən günlərdən səhifələr. 525-ci qəzet. Архів оригіналу за 31 березня 2012.
- War Against Azerbaijan – Targeting Cultural Heritage. 2007. ISBN 978-9952-8091-4-5. Архів оригіналу за 9 September 2010. Процитовано 16 серпня 2010.
- Ayrılığın hekayəti.
- AGHABEYIM AGHA AGHABAJI. AzWorld.org. Архів оригіналу за 2 квітня 2012.
Література
- Камран Мамедов. Агабейим Ага // Минуты из жизни азербайджанских писателей. — Баку : Гянджлик, 1971. — С. 37-38. — 152 с.