Мирні ядерні вибухи в СРСР

У період з 1965 по 1988 рік в СРСР було проведено 124 мирних ядерних вибухи в інтересах народного господарства (у тому числі 117 — поза межами ядерних полігонів). З них три («Глобус-1» в Івановській області, «Кратон-3» і Кристалл в Якутії) супроводжувалися аваріями, при яких відбувся витік продуктів радіоактивного розпаду.

Карта ядерних випробувань і промислових ядерних вибухів на території СРСР (За винятком вибухів, виконаних в рамках програми сейсмозондування)

У той же час академік О.Яблоков[1] приводить інші цифри. В 169 «мирних» ядерних вибухах було підірвано 186 ядерних вибухових пристроїв. При цьому офіційно за даними Внипипромтехнология Мінатома забруднення території відбулося в 4-х випадках (об'єкти «Кратон-3», «Кристал», «Тайга» і «Глобус-1»). За даними Цнииатоминформ Мінатома до 1994 року (тобто через 20—30 років після проведення МЯВ) в 24 випадках з 115 залишилися «локальні надфонові забруднення навколо свердловин»

Вибухи за регіонами
Геологічний розріз місця підземного ядерного вибуху Сари-Узень, Казахстан

за матеріалами ТАЙГА.info:

  • Архангельська область
    • «Глобус-2». 80 км східніше Котласа (160 км східніше міста Великий Устюг), 2,3 кілотонни, 4 жовтня 1971 року. 9 вересня 1988 року там же був зроблений вибух «Рубін-1» потужністю 8,5 кілотонни, останній мирний ядерний вибух у СРСР.
    • «Агат». 150 км на захід міста Мезень, 19 липня 1985 року, 8,5 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Астраханська область
    • 15 вибухів по програмі «Вега» — створення підземних ємностей для зберігання газоконденсату. Потужність зарядів — від 3,2 до 13,5 кілотонни. 40 км від Астрахані, 1980—1984 роки.
  • Башкирська АРСР
    • Серія «Кама». Два вибухи по 10 кілотонн у 1973 і 1974 роках за 22 км на захід міста Стерлітамак. Створення підземних ємностей для поховання промислових стоків Салаватського нафтохімічного комбінату і Стерлітамацького содово-цементного комбінату.
    • В 1980 році — п'ять вибухів «Бутан» потужністю від 2,3 до 3,2 кілотонни за 40 км на схід міста Мелеуз на Грачевском нафтовім родовищі. Інтенсифікація видобутку нафти й газу.
  • Іркутська область
    • «Метеорит-4». 12 км східніше міста Усть-Кут, 10 вересня 1977 року, потужність — 7,6 кілотонни. Сейсмозондування.
    • «Рифт-3». 160 км північніше Іркутська, 31 липня 1982 року, потужність — 8,5 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Кемеровська область
    • «Кварц-4», 50 км західніше Маріїнська, 18 вересня 1984 року, потужність — 10 кілотонн. Сейсмозондування.
  • Мурманська область
    • «Дніпро-1». 20-21 км східніше Кіровська, 4 вересня 1972 року, потужність — 2,1 кілотонни. Дроблення апатитової руди. В 1984 році там же був зроблений аналогічний вибух «Дніпро-2».
  • Івановська область
    • «Глобус-1». 40 км східніше Кінешми, 19 вересня 1971 року, потужність — 2,3 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Калмицька АРСР
    • «Регіон-4». 80 км східніше Елісти, 3 жовтня 1972 року, потужність — 6,6 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Комі АРСР
    • «Глобус-4». 25 км західніше Воркути, 2 липня 1971 року, потужність — 2,3 кілотонни. Сейсмозондування.
    • «Глобус-3». 130 км західніше міста Печори, 20 км на схід залізничної станції Лемью, 10 липня 1971 року, потужність — 2,3 кілотонни. Сейсмозондування.
    • «Кварц-2». 80 км західніше Печори, 11 серпня 1984 року, потужність — 8,5 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Красноярський край
    • «горизонт-3». Озеро Лама, мис Тонкий, 29 вересня 1975 року, потужність — 7,6 кілотонн. Сейсмозондування.
    • «метеорит-2». Озеро Лама, мис Тонкий, 26 липня 1977 року, потужність — 13 кілотонн. Сейсмозондування.
    • «Кратон-2». 95 км західніше міста Ігарка, 21 вересня 1978 року, потужність — 15 кілотонн. Сейсмозондування.
    • «Рифт-4». 25-30 км східніше селища Ногінськ, потужність 8,5 кілотонни. Сейсмозондування.
    • «Батоліт-1», 1 листопада 1980 року
    • «рифт-1». Устьєнісейський район, за 190 км на захід Дудінки, 4 жовтня 1982 року, потужність — 16 кілотонн. Сейсмозондування.
  • Оренбурзька область
    • «Магістраль» (інша назва — «Радгоспне»). 65 км східніше Оренбурга, 25 червня 1970 року, потужність — 2,3 кілотонни. Створення порожнини в масиві кам'яної солі на Оренбурзькому газонафтовому конденсатном родовищі.
    • Два вибухи по 15 кілотонн «Сапфір» (інша назва — «Дедуровка»), зроблені в 1971 і 1973 роках. Створення ємності в масиві кам'яної солі.
    • «Регіон-1» і «Регіон-2»: за 70 км західніше міста Бузулук, потужність — 2,3 кілотонни, 24 листопада 1972 року. Сейсмозондування.
  • Пермська область
    • «Грифон» — в 1969 році два вибухи по 7,6 кілотонни за 10 км південніше міста Оса, на Осинському нафтовому родовищі. Інтенсифікація видобутку нафти.
    • «Тайга». 23 березня 1971 року, три заряди по 5 кілотонн у Чердинському районі Пермської області, за 100 км північніше міста Красновишерськ. Екскаваційні, для будівництва каналу Печора — Кама.
    • П'ять вибухів потужністю 3,2 кілотонни із серії «Гелій» за 20 км східніше міста Красновишерськ, які проводилися в 1981—1987 роках. Інтенсифікація видобутку нафти й газу на Гежському нафтовому родовищі. Інтенсифікація видобутку нафти й газу.
  • Ставропольський край
    • «Тахта-Кугульта». 90 км північніше Ставрополя, 25 серпня 1969 року, потужність — 10 кілотонн. Інтенсифікація видобутку газу.
  • Тюменська область
    • «Тавда». 70 км східніше Тюмені, потужність 0,3 кілотонни. Створення підземної ємності.
  • Якутська АРСР
    • «Кристал». 70 км східніше селища Айхал, за 2 км від селища Вдалий-2, 2 жовтня 1974 року, потужність — 1,7 кілотонни. Створення греблі для Удачнинського гірничозбагачувального комбінату.
    • «Обрій-4». 120 км західніше міста Тіксі, 12 серпня 1975 року, 7,6 кілотонни.
    • З 1976 по 1987 роки — п'ять вибухів потужністю 15 кілотонн із серій вибухів «Ока», «Шексна», «Нева». 120 км західніше міста Мирний, на Середньоботуобінському нафтовому родовищі. Інтенсифікація видобутку нафти.
    • «Кратон-4». 90 км західніше селища Сангар, 9 серпня 1978 року, 22 кілотонни, сейсмозондування.
    • «Кратон-3», 50 км на схід селища Айхал, 24 серпня 1978 року, потужність — 19 кілотонн. Сейсмозондування.
    • Сейсмозондування. «В'ятка». 120 км західніше міста Мирний, 8 жовтня 1978 року, 15 кілотонн. Інтенсифікація видобутку нафти й газу.
    • «Кімберліт-4». 130 км західніше Верхньовілюйська, 12 серпня 1979 року, 8,5 кілотонни, сейсмозондування.
  • Казахська РСР
    • «Азгир». 17 вибухів (22 ядерних заряду). Майданчик «Галіт» 180 км північніше Астрахані, Гур'ївська область, 1966—1979 рр. 0,01-150 кт.
    • «Батоліт-2». 320 км західніше г. Актюбінськ, Актюбінська область, 3 жовтня 1987 року, 8,5 кт, глибина 1002 м. Сейсмозондування.
    • «Лазурит». Урочище Муржик, Семипалатинський ядерний полігон, 7 грудня 1974 року, 4,7 кт, глибина 75 м. Переміщення частини гірського схилу для будівництва греблі.
    • «Ліра». 6 вибухів для створення порожнин під підземне газосховища на карачаганацькому газоконденсатному родовищі в Західноказахстанській області.
    • «Мангишлак» (неофіційна назва). 3 вибухи. 100—150 км східніше сел. Сай-Утьос, Мангишлацька область, 1969—1970 рр, 30-80 кт. Для створення провальної лійки.
    • «Меридіан-1». 110 км на схід м. Аркалик, Цілиноградська область, 28 серпня 1973 г, 6,3 кт. Сейсмозондування.
    • «Меридіан-2». 230 км східніше м. Джезказган, Чимкентська область, 19 вересня 1973 г, 6,3 кт. Сейсмозондування.
    • «Меридіан-3». 90 км західніше м. Туркестан, Чимкентська область, 19 серпня 1973 г, 6,3 кт. Сейсмозондування.
    • «Регіон-3». 250 км західніше м. Уральськ, Уральська область, 20 серпня 1972 г, 6,6 кт. Сейсмозондування.
    • «Регіон-5». 160 км східніше м. Кустанай, Кустанайська область, 24 листопада 1972 г, 6,6 кт. Сейсмозондування.
    • «Сари-Узень» (він же «Свердловина 1003»). Семипалатинський ядерний полігон, 14 жовтня 1965 г, 1,1 кт. Екскаваційний калібрований для створення лійки для водойми.
    • «Свердловина 1004». Семипалатинський полігон, 1965 г, (потужність і ціль див. нижче, проект «Чаган»).
    • «Телькем-1». Семипалатинський полігон, 21 жовтня 1968 г, потужність 2 х 0,24 кт. Калібрований викид ґрунту для створення лійки для водойми.
    • «Телькем-2». Семипалатинський полігон, 12 листопада 1968 г, потужність 3 х 0,24 кт. Экскавационный калібрований для формування траншеї
    • «Чаган». Семипалатинський полігон, 15 січня 1965 г, потужність 140 кт. При вибуху в свердловині 1004 створена штучна водойма (озеро Чаган), яка була заповнений водою з водоймища на р. Чаган. Для створення водоймища була побудована кам'яно-земляна гребля з бетонним водоскидом.
    • «Штольня». 36 вибухів на Семипалатинському полігоні, 1964—1984 рр, потужність 0,01-150 кт.
  • Узбецька РСР
    • «Урта-Булак», газове родовище «Урта-Булак», Бухарська область, 80 км південніше м. Бухара, 30 вересня 1966 року, 30 кт, глибина 1532 м. Гасіння палаючої газової свердловини.
    • «Памук», Газове родовище «Памук» Кашкадар'їнська область, 70 км на захід г. Карши, 21 травня 1968 г, 47 кт, глибина 2440 м. Гасіння палаючої газової свердловини.

Див. також

Примітки
  1. Яблоков А. В. Міф про безпеку й ефективності мирних підземних ядерних вибухів, М.:ЦЭПР,2003

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.