Михайло Тиша

Михайло Тиша (пом. 16481658) — український військовий та державний діяч, полковник Волинського (Звягельського) козацького полку.

Життєпис

Напередодні 1648 року Михайло Тиша був кушніром у місті Звягель. При появі на Волині українського війська у 1648 році Тиша зібрав у Звягелі полк народного ополчення з міщан та жителів прилеглих сіл, яке в липні здобуло міський замок та костел. Далі полк Михайла Тиші підпорядкував собі села Богате, Великий Молодьків, Пилиповичі та Ярунь (нині села Новоград-Волинського району Житомирської області). Слідом за тим Тиша організував кілька вдалих рейдів 1648—1649 рр. углиб Волинського воєводства, у тому числі і до Луцька і 1 вересня 1648 року здобув його. Здобував і утримував Михайло Тиша Остріг, Рівне, Клевань, Олику.

Під час походу 1648 року Богдана Хмельницького до Замостя був звягельським сотником Волинського (Звягельського) полку.

У лютому 1649 року Михайло Тиша став волинським (звягельським) полковником, заслуживши на той час довіру українського уряду. Під час наступу польських військ 1649 року Тиша очолив оборону Звягеля в червні 1649 року. Проте місто довелося залишити й полк Михайла Тиші відступив на з'єднання з головним українським військом, що рухалося на Збараж. Учасник Збаразької облоги в ранзі козацького полковника.

Вшанування пам'яті

У Новограді-Волинському існує вулиця Михайла Тиші[1].

14 жовтня 2021 року Президент України присвоїв почесні найменування військовим частинам Збройних Сил України. 54 окремий розвідувальний батальйон Сухопутних військ Збройних Сил України, відповідно Указу №419/2021 від 23 серпня 2021 року, отримав почесне найменування «імені гетьмана Михайла Тиші».[2]

Примітки

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.