Михальча

Назва Михальча походить від імені Михайло або ж від імені першого власника села — пана Михальга.

Територією села протікають річки Коровля та Личинець. У селі розташований Михальчанський парк.

Перша письмова згадка про Михальчу датується 1490 роком у сучавській грамоті воєводи Штефана, але існують докази, що село є значно старшим. На початку свого існування Михальча належала власнику, пану Михальгу і простягалась від самого Сторожинця до Чернівців, а саме до місця, де нині знаходиться фізичний факультет Чернівецького національного університету. До 1782 року Цецино також відносили до Михальчі, та з того часу австрійська влада приєднала територію до Чернівців.

В селі є парафіяльна церква, яку побудували 1901 року на місці старої дубової, у якій служили літургії ще з 1781 року. Нову ж будівлю звели у гуцульському стилі, її висота сягає 29 метрів. На подвір'ї церкви у родинному склепі поховано румунського поета Мітіка Петріно.

У 1900 році в Михальчі спорудив свою літню резиденцію тодішній власник села пан Нікуліца. Після другої світової війни у маєтку спочатку розмістили школу, згодом зробили декілька прибудов. Другий поверх надбудували орієнтовно у 1961 році — тоді ж знесли господарські будівлі на подвір'ї. Пізніше у садибі оселилася лікарня та притулок для літніх людей. Нині споруда ледь помітна — залишки парку розрослися та закривають будівлю від дороги.

15 лютого 2019 року релігійна громада УПЦ МП церкви Успіння Пресвятої Богородиці проголосувала за перехід до Православної Української Церкви[4].

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[5]:

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[5]:

Народилися

• Левіна Лариса Володимирівна (нар. 10 березня 1956) — педагог, журналіст. Член НСЖУ. Закінчила філологічний факультет Чернівецького держуніверситету. З вересня 198 року працює в редакції Сторожинецької районної газети «Рідний край», редагує газету «Сторожинець». Редактор «Нарисів з історії Нових Бросківців», поетичних збірок Ганни Дущак, Василя Здоровенка… З-під пера Лариси Левіної вийшла книжка про поклади цілющої синьої глини у Михальчі.
• Морошан Тамара Володимирівна — Українська поетеса. Журналіст. Член НСЖУ. Народилася 01.02.1953 р. у с. Михальча Сторожинецького району. Закінчила філфак Чернівецького держуніверситету. Працювала у школі, поштовому відділені, кореспондентом-організатором Сокирянського районного радіо, редагувала газету Дністробуду (м. Новодністровськ), місцеві радіопередачі. Нині проживає у Португалії, співпрацює в російсько-українсько-партугальській газеті «Слово», має свої хвилини на місцевому радіо і українською мовою веде власну програму. Автор поетичних збірок «Чебреці землі», «Настроение», «Я прийшла в цей світ любити» (вийшла друком у Лісабоні), «В саду олив». Співавтор «Енциклопедії сучасної літератури» (2016), альманахів «Галактика любові» (2017), «Серце Європи» (2017), виданих у Хмельницькому. Її з композитором М. Мафтуляком належать пісні «Зустріч», «Мій край — чудова сторона».
• Мітік Петріно — румунський поет, що оспівував свою батьківщину Михальчу у віршах. Спочиває у родинному склепі поблизу місцевої церкви.

• Белова І. Михальча — скарбниця археології всіх часів
• Сторожинець і район. Михальча