Михальча

Миха́льча село в Україні, у Сторожинецькому районі, Чернівецькій області. Орган місцевого самоврядування Михальчанська сільська рада, якій підпорядковано села: Дубове, Заволока, Спаська та Михальча.[3] Населення складає 2245 осіб.

село Михальча
Країна  Україна
Область Чернівецька
Район/міськрада Сторожинецький
Рада Михальчанська сільська рада
Основні дані
Засноване 1490
Населення 2245
Поштовий індекс 59040[1]
Телефонний код +380 3735
Географічні дані
Географічні координати 48°15′05″ пн. ш. 25°51′03″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
238[2] м
Водойми р. Коровля, Личинець
Відстань до
обласного центру
10 км
Відстань до
районного центру
17 км
Найближча залізнична станція Чернівці
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 59040, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, с. Михальча, вул. Героїв Майдану, 37а[3]
Сільський голова Шевчук Захарій Іванович[3]
Карта
Михальча
Михальча
Мапа

 Михальча у Вікісховищі

Назва

Назва Михальча походить від імені Михайло або ж від імені першого власника села — пана Михальга.

Географія

Територією села протікають річки Коровля та Личинець. У селі розташований Михальчанський парк.

Історія

Перша письмова згадка про Михальчу датується 1490 роком у сучавській грамоті воєводи Штефана, але існують докази, що село є значно старшим. На початку свого існування Михальча належала власнику, пану Михальгу і простягалась від самого Сторожинця до Чернівців, а саме до місця, де нині знаходиться фізичний факультет Чернівецького національного університету. До 1782 року Цецино також відносили до Михальчі, та з того часу австрійська влада приєднала територію до Чернівців.

В селі є парафіяльна церква, яку побудували 1901 року на місці старої дубової, у якій служили літургії ще з 1781 року. Нову ж будівлю звели у гуцульському стилі, її висота сягає 29 метрів. На подвір'ї церкви у родинному склепі поховано румунського поета Мітіка Петріно.

У 1900 році в Михальчі спорудив свою літню резиденцію тодішній власник села пан Нікуліца. Після другої світової війни у маєтку спочатку розмістили школу, згодом зробили декілька прибудов. Другий поверх надбудували орієнтовно у 1961 році — тоді ж знесли господарські будівлі на подвір'ї. Пізніше у садибі оселилася лікарня та притулок для літніх людей. Нині споруда ледь помітна — залишки парку розрослися та закривають будівлю від дороги.

15 лютого 2019 року релігійна громада УПЦ МП церкви Успіння Пресвятої Богородиці проголосувала за перехід до Православної Української Церкви[4].

Населення

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 2755 79,81 %
українці 597 17,29 %
євреї 41 1,19 %
цигани 34 0,98 %
німці 13 0,38 %
поляки 9 0,26 %
не вказали 3 0,09 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 2538 73,52 %
румунська 801 23,20 %
німецька 42 1,22 %
їдиш 32 0,93 %
російська 24 0,70 %
польська 12 0,35 %
не вказали 3 0,09 %

Відомі люди

Народилися
  • Левіна Лариса Володимирівна (нар. 10 березня 1956) — педагог, журналіст. Член НСЖУ. Закінчила філологічний факультет Чернівецького держуніверситету. З вересня 198 року працює в редакції Сторожинецької районної газети «Рідний край», редагує газету «Сторожинець». Редактор «Нарисів з історії Нових Бросківців», поетичних збірок Ганни Дущак, Василя Здоровенка… З-під пера Лариси Левіної вийшла книжка про поклади цілющої синьої глини у Михальчі.
  • Морошан Тамара Володимирівна — Українська поетеса. Журналіст. Член НСЖУ. Народилася 01.02.1953 р. у с. Михальча Сторожинецького району. Закінчила філфак Чернівецького держуніверситету. Працювала у школі, поштовому відділені, кореспондентом-організатором Сокирянського районного радіо, редагувала газету Дністробуду (м. Новодністровськ), місцеві радіопередачі. Нині проживає у Португалії, співпрацює в російсько-українсько-партугальській газеті «Слово», має свої хвилини на місцевому радіо і українською мовою веде власну програму. Автор поетичних збірок «Чебреці землі», «Настроение», «Я прийшла в цей світ любити» (вийшла друком у Лісабоні), «В саду олив». Співавтор «Енциклопедії сучасної літератури» (2016), альманахів «Галактика любові» (2017), «Серце Європи» (2017), виданих у Хмельницькому. Її з композитором М. Мафтуляком належать пісні «Зустріч», «Мій край — чудова сторона».
  • Мітік Петріно — румунський поет, що оспівував свою батьківщину Михальчу у віршах. Спочиває у родинному склепі поблизу місцевої церкви.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.