Чернівці (станція)

Чернівці́ — лінійна станція Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці на лінії Чернівці-Північна Багринівка між станціями Чернівці-Північна (відстань 2 км) і Чернівці-Південна (6 км). Розташована в місті Чернівці Чернівецької області. Відстань до станції Вадул-Сірет — 40 км[1].

Чернівці
Івано-Франківська дирекція
Львівська залізниця
станція
Розташування
Розташування м. Чернівці
Адреса вул. Гагаріна, 38
Координати 48°18′04″ пн. ш. 25°55′46″ сх. д.
Структура
Лінія(ї) Чернівці-Північна Багринівка
Платформ 3
Тип платформ 1 берегова, 2 острівні
Колій 5
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні
Пересадка на громадський транспорт:
тролейбуси 3, 3A, 5, 11;
автобуси № 1, 1A, 2, 7, 8, 10, 10A, 13, 15, 16, 17, 18, 21, 23, 24, 34, 36, 37, 38, 40, 43
Супутні Продаж квитків у міжнародному сполученні. Прийом та видача вантажобагажу. Здійснення митних операція із вантажем та вантажобагажем у міжнародному сполученні
Історія
Відкрито 1 вересня 1866 (155 років)
Перебудовано 30 листопада 1909
Будівля
Архітектор О. К. Вагнер
Інша інформація
Власник Львівська залізниця
Оператор Львівська залізниця
Вебсайт УЗ
Код ЄМР (АСУЗТ) 366602
Код Експрес-3 2218500
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Київ-Пасажирський (ч/з Хмельницький) 618 км
Львів 267 км
Івано-Франківськ 126 км
Тернопіль 206 км
Хмельницький 254 км
Мапа
Чернівці на Вікісховищі

Історія станції

Вокзал станції Чернівці — головний залізничний вокзал міста — пам'ятка архітектури місцевого значення.

У 1866 році було відкрито залізничну лінію Львів Чернівці, вокзальне приміщення було збудовано по вулиці Старовокзальній (нині —вул. Нікітіна).

Історія чернівецької залізниці бере свій початок з 1 вересня 1866 року, коли до міста вперше прибув потяг сполученням «Львів Чернівці»[2].

На Привокзальній площі чернівчани урочисто зустрічали Лесю Українку, яка у 1901 і 1903 роках відвідувала місто Чернівці.

У 19031904 роках тут зустрічали композитора М. В. Лисенко, а 6 травня 1913 року Івана Франка.

Нова будівля вокзалу була збудована у 19061909 роках архітектором О. К. Вагнером. 30 листопада 1909 року, після закінчення будівництва, що тривало 3 роки, відбулося відкриття двоповерхового вокзалу, виконаного у стилі віденського модерну. Споруда має зелений купол, що увінчує її на висоті 20 метрів. Фронтон залізничного вокзалу прикрашений статуєю богині Іриди, котра за давньогрецькою міфологією відома як богиня-вісниця. Її піднята рука символізує привітний прийом гостей міста та душевне прощання з ними. З обох боків її оточують чотири янголи: одна пара тримає у руках квіти, інші двоє зображені зі стрілами. Янголята зображають гостинність місцевих жителів та їх буковинський темперамент. Внутрішній інтер'єр прикрашають рослинні фрагменти, маскарони, крила яких дещо стилізовані, кадуцеї та колеса, виконані у стилі модерн.

Раніше кожне відправлення потяга супроводжувалося композиціями, що виконував чернівецький оркестр. Аудіозаписи тих мелодій використовуються і сьогодні.

Під час Першої і Другої світових воєн будівля зазнала пошкоджень, у подальшому була відновлена.

Історія потягів

Є кінцевою станцією для усіх пасажирських потягів далекого сполучення та приміських потягів, окрім безпересадкового вагону «Київ Бухарест». З 7 червня 2014 року нічному швидкому потягу 118/117 «Буковина» сполученням Київ-Пасажирський Чернівці змінено маршрут руху через територію Молдови (без зупинок). Потяг курсує щоденно через станції Новоселиця, Ларга, Кам'янець-Подільський, Гречани[3]. Завдяки зміні маршруту руху, час в дорозі потягу скорочено до 1,5 години[4].

З 11 грудня 2016 року по 9 грудня 2017 року до станції Чернівці курсував нічний експрес «Харків — Чернівці» (через Полтаву, Миргород, Київ-Пасажирський, Львів), з 10 грудня 2017 року потягу змінено маршрут руху і нині курсує до станції Рахів.

З 10 грудня 2017 року також скасовано курсування потяга № 608/607 сполученням Чернівці Львів[5], проте став щоденним ковельський.

У лютому 2019 року на засіданні Координаційної ради з питань розвитку туризму при Чернівецькій облдержадміністрації обговорювалося питання щодо відновлення руху потяга № 625/626 сполученням Чернівці Ужгород. Представники туристичного бізнесу Буковини розглянули питання щодо підсумків роботи відділу з питань туризму у 2018 році та виконання завдань з реалізації «Комплексної програми розвитку туризму в Чернівецькій області на 2016—2020 роки». Відновлення руху потяга дасть можливість збільшенню туристичного потоку Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської областей[6].

Пасажирське сполучення

Рух потягів по станції Чернівці
Маршрут сполучення Формування залізниці Примітки
Потяги далекого сполучення
007/008
«Нічний експрес»
Київ Чернівці Південно-Західна залізниця
117/118
«Буковина»
Київ Чернівці Львівська залізниця
135/136
«Чорномор»
Одеса Чернівці Влітку до Білгорода-Дністровського
357/358
«Гуцульщина»
Київ Рахів Південно-Західна залізниця
667/668 Ковель Чернівці Львівська залізниця Скасований через пандемію COVID-19
701/702 Львів Чернівці
Вантажно-пасажирські
951/952 Чернівці Вижниця Львівська залізниця Скасований через пандемію COVID-19
959/960 Чернівці Вадул-Сірет Скасований через пандемію COVID-19
967/968 Чернівці Сокиряни Скасований через пандемію COVID-19
Приміські потяги
6472/6471 Коломия Вадул-Сірет Львівська залізниця

Галерея

Примітки

  1. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.
  2. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. М. : Транспорт, 1981. — С. 215. — 100 000 прим.(рос.)
  3. З 7 червня 2014 року потяг з Києва до Чернівців прямує через Молдову // УНІАН, 2014-06-06
  4. Потяг «Чернівці — Київ» курсуватиме через територію Молдови // zik.ua, 2013-11-14
  5. У 2018 році курсування поїзда №608/607 Чернівці — Львів не відновлять // Погляд, 2018-01-07
  6. У «будинку з левами» думають про відновлення потяга «Чернівці — Ужгород» // Молодий буковинець, 2019-02-22

Посилання

Дільниця Чернівці-Північна  Вадул-Сірет
Попер.
Чернівці-Північна
Чернівці
Наст.
Чернівці-Південна
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.