Мойсеєнко Зоя Василівна
Зо́я Васи́лівна Мойсе́єнко (29 жовтня 1929, Жадьки, Черняхівський район, Волинська округа, Українська СРР, СРСР — 4 листопада 2018, Київ, Україна) — український архітектор, доктор архітектури (1981), заслужений архітектор УРСР (1983), професор (1992), дійсний член Української академії архітектури, лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2002, 2007).
Зоя Василівна Мойсеєнко | |||
---|---|---|---|
Народження | 29 жовтня 1929 | ||
Смерть | 4 листопада 2018 (89 років) | ||
Країна (підданство) |
СРСР Україна | ||
Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут | ||
Діяльність | архітекторка | ||
Праця в містах | Київ | ||
Нагороди | |||
Премії |
| ||
Звання |
| ||
Автограф |
Біографія
Народилася 1929 року в селі Жадьки, нині Черняхівський район, Житомирська область, Україна. 1954 закінчила Київський інженерно-будівельний інститут — навчалась у Йосипа Каракіса. 1960 року закінчує аспірантуру при Академії архітектури УРСР.
З 1977 року працювала завідувачем відділу та заступником директора по науковій роботі НДІ цивільного та сільського будівництва Держбуду УРСР. З 1990 року викладала в Київському художньому інституті, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.
Їй належать проекти:
- житлових будинків на Повітрофлотському проспекті та Щекавицькій вулиці в Києві (1955—1957),
- житлових будинків у селах Одеської, Полтавської та Миколаївської областей (1965—1969),
- громадських центрів в селах України (1970–1990-ті).
Публікації
- «Індивідуальний житловий будинок» (1973),
- «Архітектура сільських житлових будинків Молдавії» (1973),
- «Проблеми комплексної перебудови сіл в Українській РСР» (1981 — у співавторстві).
Загалом більше 120 наукових праць, видань та книг.
Родина
Чоловік — Віктор Васильович Чепелик (1927—1999), архітектор.