Морська Марія Іванівна (П'єткевич-Фессінг)
Марі́я Іва́нівна Морська́ (справжнє прізвище — П'єткевич-Фессінг, нар. 1895, Остропіль, Подільська губернія, Російська імперія — пом. 28 листопада 1932, Російська РФСР, СРСР) — театральна акторка польського походження, сценограф, перекладачка. Відома за виступами в Державному драматичному театрі, Першому театрі Української Радянської Республіки імені Шевченка у Києві, в Театрі Руської бесіди у Львові, Руському театрі Ужгорода.
Марія Морська | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Ім'я при народженні | П'єткевич-Фессінг | |||
Інші імена | Пйонткевич, Марія Кітчнер, Загарова | |||
Народилася |
1895 Остропіль, Подільська губернія, Російська імперія | |||
Померла |
28 листопада 1932 Російська РФСР, СРСР | |||
Національність | полячка | |||
Діяльність | актриса, сценограф, перекладачка | |||
Чоловік | Загаров Олександр Леонідович | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Як художниця відома під іменем Марія Кітчнер.
Життєпис
1918 року — актриса Державного драматичного театру.
У 1919—1921 роках — актриса Першого театру Української Радянської Республіки імені Шевченка в Києві.
У 1921 році разом з чоловіком О. Загаровим виїхала до Львова, де працювала в Театрі товариства «Руська бесіда» (до 1923 року).
У 1923—1925 роках — в українських театрах Ужгорода та Подєбрад (нині — Чехія).
В Подєбрадах Олександр Загаров і Марія Морська починають домагатися візи на виїзд до України. З 1926 року — працюють в Україні, згодом — у Росії.
Марія Морська також відома як «перекладачка творів з польської та англійської мов, відома як талановита художниця, сценограф. Її картини, ескізи декорацій, костюми під прізвищем Марія Кітчнер експонувалися на виставках у Києві та Львові».[1]
В останні роки життя Марія Іванівна відійшла від театру. Пішла з життя 1932 року в РРФСР.
Ролі
- Інна («Закон» В. Винниченка)
- Анна Андріївна («Ревізор» М. Гоголя)
- Дорина («Тартюф» Мольєра)
- Мірандоліна («Мірандоліна» К. Ґольдоні)
- Місіс Чівлі («Ідеальний муж» О. Вайлда)
- Міреле Ефрос («Міреле Ефрос» Я. Гордіна)
- Вєра Мірцева («Вєра Мірцева» Л. Урванцева)
- Гедді Габлер («Гедді Габлер» Г. Ібсена)
- інші ролі в п'єсах
- «Гріх» В. Винниченка
- «Лялькова хатка» Г. Ібсена
- «Візник Геншель» Г. Гауптмана
- «Любощі» І. Шніцера[2]
Примітки
- Василь Андрійцьо. Олександр Загаров — директор і мистецький керівник Руського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді (1923—1925 рр.) — с. 231
- Морська (П'єткевич-Фессінг) Марія Іванівна Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine. Державний архів Одеської області, путівник. — с. 68
Посилання
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — с. 410
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — с. 423
- Морська Марія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1039. — 1000 екз.
- Морська Марія Іванівна leksika.com.ua
- Українці в світі
- Олена Боньковська. Марія Морська: полька за походженням, українка за сценічною долею