Мотовилівська волость (Полонський повіт)

Мотовилівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Житомирського та Полонського повітів Волинської губернії з центром у селі Мотовилівка.

Мотовилівська волость
Адм. центр Мотовилівка
Країна  Російська імперія,  УНР,  Українська СРР і  СРСР
Регіон Житомирський повіт
Полонський повіт
Населення
 - повне 7894 осіб (1885)
Площа
 - повна 157 407 331,872 квадратний метр
Дата заснування невідомо
Дата ліквідації 7 березня 1923

Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 9 сільських громад. Населення — 7894 осіб (3882 чоловічої статі та 4012 — жіночої), 893 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 62235385
Приватної власності 79285623
Казенної власності
Іншої власності 255196
Загалом 1440611204

Основні поселення волості:

  • Мотовилівка — колишнє власницьке село при річці Тростяниця за 40 верст від повітового міста, 1065 осіб, 157 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і 3 вітряних млини.
  • Авратин — колишнє власницьке село, 591 особа, 80 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і 3 вітряних млини.
  • Велика Волиця — колишнє власницьке село, 1307 осіб, 191 двір, православна церква, католицька каплиця, 2 постоялих будинки, лавка, 8 вітряних млин, винокурний завод.
  • Гринівці — колишнє власницьке село при річці Случ, 468 осіб, 59 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Кириївка — колишнє власницьке село, 453 особи, 68 дворів, православна церква, 2 вітряних млини.
  • Малий Браталів — колишнє власницьке село, 782 особи, 124 двори, православна церква.
  • Пединки — колишнє власницьке село при річці Случ, 899 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Семенівка — колишнє власницьке село, 650 осіб, 65 дворів, православна церква, 4 вітряних млини.

У березні 1921 року увійшла до складу новоствореного Полонського повіту Волинської губернії. В 1923 року на території волості утворено Авратинську, Велико-Волицьку, Гриновецьку, Мало-Браталівську, Мотовилівську та Падинецьку сільські ради.

Ліквідована 7 березня 1923 року, відповідно до постанови Всеукраїнського ЦВК «Про адміністративно-територіяльний поділ Волині», територію та населені пункти включено до складу новоствореного Любарського району Волинської округи[2][3][4].

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://resource.history.org.ua/ (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 8. Процитовано 8 жовтня 2021.
  3. Волость. http://resource.history.org.ua/ (українська). Процитовано 8 жовтня 2021.
  4. Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 4, 158. Процитовано 8 жовтня 2021.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.