Мохначка

Відомо, що село Білки (по-іншому називалися Мохначка), які, разом з селами Веприком та Островом на Ірпені, князь Київський Олелько Володимирович надав своєму слузі Олехну Юхновичу. Маєтності останнього над Ірпенем, Здвижем, Тетеревом і Росавою, як посаг на весіллі його дочки Оришки, переходять у володіння сім'ї Проскур-Сущанських.

В 1483 році Київ зазнав жорстокої кримсько-татарської навали, яка надовго спустошила землі Західної Наддніпрянщини. Лише з плином часу, орієнтовно на початку XVI століття, переселенці з Полісся почали знову освоювати обидва береги Ірпені, і на протилежному березі від знищених Білок осіло одразу кілька сімей, які дали початок поселенню, яке називається Корнин.

1618 року Лаврин Лозка підтвердив у королівському суді три листи на право власності своїх володінь. В одному з них ішлося про маєток, який складався із сіл Білка, Мохнач, Веприки, Острови, що лежать над Ірпінем та Унавою ("Руська (Волинська) метрика", Книга 21, №71)

У 1838 поміщик П. Хоєцький купив село Мохначка. Але цього ж року віддав село в заставу В.Абрамовичу. Через короткий час він став повноправним власником Мочначки. Після смерті В. Абрамовича, у 1850 село переходить його сину Северину.

У 1875 в селі сталася велика пожежа, у результаті якої згоріло 27 селянських будинків.

У 1884 в Мохначці було споруджено Троїцьку церкву.

У 1890 пожежа знову знищила 18 селянських дворів.

До 1900 в селі школи не було. У 1900 в селі на громадські кошти було збудовано невелике приміщення школи і організовано церковнопарафіяльну школу.

Із встановленням радянської окупації церковнопарафіяльну школу було реорганізовано у чотирирічну трудову школу. Завідувачем школи працював Ю. Г. Шматок. На початку 1931 р. школу реорганізовано у семирічну.

У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі було засновано колгосп «Нове життя».

В роки Голодомору (1932—1933 рр.) у селі померло близько 950—1000 осіб. У лісі та 200 метрів від села встановлено пам’ятний хрест на місці масового поховання померлих від голоду.

Під час німецько-радянської війни 1941—1945 через Мохначку проходила лінія фронту. У селі одна із вулиць названа на честь Героя Радянською Союзу В. Ф. Карлова, командири 163-ї стрілецької дивізії яка визволяла село. У пам’ять про загиблих на війні односельчан було встановлено Обеліск Слави, на якому викарбувано слова: «Вічна слава односельчанам, які полягли в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років. В пам’ять від мешканців села Мохначки». На обеліску також написано імена 125-ти загиблих на війні односельчан.

Після війни було організовано перепоховання в Братську могилу всіх бійців які загинули визволяючи село, тут же встановлено пам’ятник Невідомому солдату.

1 січня 1961 р. розпочалося навчання в новому двоповерховому приміщенні школи.

У 1966 р. збудовано сільський Будинок культури, у якому розміщено сільську бібліотеку.

• Смільський Михайло Іванович - Герой Радянського Союзу.
• Швець Микола Якович (1935, Мохначка) — український юрист, член-кореспондент Академії правових наук України.
• Талалаєвський Матвій Аронович (нар. 28 грудня 1908 р. — † 22 вересня 1978 р.) — письменник і перекладач.

• Погода в селі Мохначка
• Український Генеалогічний Форум - Мохначка