Музей Лесі Українки (Колодяжне)

Музей Лесі Українки у Колодяжному — літературно-меморіальний музей у с. Колодяжному Ковельського району Волинської області, заснований 1949 р. в садибі, в якій Леся Українка прожила дитячі та юнацькі роки.

Літературно-меморіальний
музей-садиба Лесі Українки
51°10′33″ пн. ш. 24°47′29″ сх. д.
Тип музей
Країна  Україна
Розташування Волинська область
с. Колодяжне, Ковельський район
інд. 41065
Засновано 10 липня 1949
Директор Віра Михайлівна Комзюк
Сайт www.kololesi.at.ua
Музей Лесі Українки (Колодяжне) (Україна)

 Музей Лесі Українки у Вікісховищі

Загальна інформація

В експозиції представлено меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.

Музей працює з 9:00 до 17:00.
Вихідні понеділок, вівторок.

У 1991 р. експозицію оновлено і сьогодні вона складається з таких розділів:

  • «Волинськими стежками Лесі Українки»;
  • «Колодяжне — колиска Лесиного таланту»;
  • "Крізь все житія — до «Лісової пісні»;
  • «Історія музею. Трагедія родини Косачів».

Історія

У травні 1882 р. сім'я Косачів перебралася з Луцька в с. Колодяжне і замешкала у будинку, який у родині звався «великим». Тут народилися молодші сестри та брати Лесі Оксана, Микола та Ізидора. Діти підростали, тому в 1890 р. на садибі побудували Лесин «білий» будиночок, а в 1896 р. розпочали спорудження «сірого» будинку (в родині його ще називали батьківським).

Косачі дуже любили Колодяжне і не раз у листах до друзів висловлювали свої почуття:

Колодяжне — це, власне, вдома, а решта, то це все так собі — між іншим. Для цілої нашої родини ця квартира (м. Київ, вул. Саксаганського, 97) не була нашим «вдома», вона була раніше в Колодяжному, поки ще цілою родиною ми там жили, а потім то все було тимчасове, випадкове і не своє.

З Колодяжного Леся Українка давала братові Михайлу настанови щодо створення бібліотечки найкращих творів світової літератури українською мовою, до якої увійшли понад сімдесят імен письменників відповідно до порад і за джерелами, присланими М. Драгомановим, 1890 р. Леся склала курс «Стародавня історія східних народів», і перша збірка її поезій готувалося до друку тут, у Колодяжному.

У лютому 1907 р. Леся востаннє побувала в селі.

Під час Другої світової війни садиба була зруйнована, і музей створено фактично у новому приміщенні.

Політична причина створення Музею намагання сталінської влади маркувати недавні польські території іменами українських культурних діячів, які, в свою чергу, були громадянами Російської імперії[джерело?].

Спогади про Колодяжненський період в житті Лесі Українки написала її молодша сестра, Ольга Косач-Кривинюк:

Ольга Косач-Кривинюк. Спомини про колодяжнянський період (аудіозапис з фотовізуалізацією): https://www.youtube.com/watch?v=xfe924Raw3U

Джерела та література

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.