Музей красних мистецтв (Севілья)

Музей красних мистецтв, Севілья (ісп. Museo de Bellas Artes de Sevilla) — другий за значимістю художній музей у Іспанії за збірками вітчизняних художників після столичного музею Прадо у Мадриді.

Музей красних мистецтв, Севілья
ісп. Museo de Bellas Artes de Sevilla[1]
37°23′33″ пн. ш. 6°00′00″ зх. д.
Тип музей
пам'ятник[2]
жіночий монастир (1602)[1] і музей[1]
Статус спадщини Об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[2], Об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[1] і Об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[1]
Частина від Seville old townd[1]
Країна  Іспанія[2][1]
Розташування Севілья, Іспанія
Адреса 41001 Севілья, Плаза дель Музей, 9
Засновано 1835
Відкрито 1841
Відвідувачі 290 742 на один рік
Сайт www.museosdeandalucia.es
Музей красних мистецтв (Севілья) (Іспанія)

 Музей красних мистецтв у Вікісховищі

Споруда музею

Король Фердинанд ІІІ з армією відвоював місто у арабів у листопаді 1248 року і віддав земельну ділянку під монастир. Монастир, що належав ордену Мерсед Кальсада де ла Асунсьйон, заснував Петро Ноласко.

Перебудову монастирського комплексу розпочав Алонсо де Монрой, генерал ордена з 1602 року. Будівельними роботами керував архітектор Хуан де Овьєдо, що дотримувався стилю мудехар. Будівництво йшло з перервами і було завершене лише 1668 року. 1625 року в монастирі мешкав іспанський драматург Тірсо де Моліна, що був ченцем ордену Милосердя. За судовим рішенням його відправили у заслання із Мадрида у Севілью.

Військове захоплення міста вояками Наполеона Бонапарта 1810 року супроводжувалось грабунками мистецьких скарбів та пошкодженням споруд монастиря. По відновленню королівської влади був виданий наказ від 16 вересня 1835 року про заснування у спорудах колишнього монастиря Музею живопису. Новостворений музей підпорядкували севільській Академії мистецтв з 1849 року. Проведена інвентаризація нарахувала наявність 2050 творів мистецтва.

Комплекс споруд колишнього монастиря був перебудований у період 1868-1869 рр. Фасад на площу отримав декор у стилістиці пізнього класицизму. Був збережений лише головний портал у стилістиці бароко, що контрастував зі стриманим новим декором.

Грабежі або передачі у інші заклади відбувались і пізніше. На 1993 рік від первісної колекції музею було збережено близько 300 творів.

В Севільї було засноване Товариство друзів Музею красних мистецтв, котре подбало про придбання для закладу декількох сотень експонатів, цікавих для музею.

Внутрішні дворики музею


Зали експозицій

Декор стелі колишнього монастирського храму


Іспанські майстри в музейній збірці

Франсіско Баррера. «Весна», серія «Пори року», 1638 р.


Дієго Веласкес. «Святий Ільдефонсо отримує ризи від Богородиці», 1620 р.

Іспанські кольорові кахлі в музеї

Західноєвропейські майстри інших країн

Себастьян Вранкс. «Баталія у дюнах при Ньюпорті» (Тридцятирічна війна), 1640 р.

Майстри Іспанії 18-19 ст.

Хосе Кордеро Вільєгас. «Смерть матадора» (1884 р.

Див. також

Примітки

  1. Digital Guide to the Cultural Heritage of Andalusia
  2. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей красних мистецтв (Севілья)

Джерела

  • офіційний сайт музею
  • Никитюк О.Д. Кордова Гранада Севилья (древние центры Андалусии) / Редактор Л.М.Азарова, художественный редактор Л.А.Иванова. — М.: Искусство, 1972. — 190 с. — (Города и музеи мира). — 50 000 экз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.