Музей української діаспори

Учасники проєкту: Мирослав Вайда, Марія Куліковська (за участі Жаклін Шабо), Роман Михайлов, Анна Надуда, Сергій Петлюк, Руслан Тремба.»[6][7][8]

Куратор проєкту — Марина Щербенко.

Проєкт тривав із 9 липня по 9 жовтня 2015 року.

Це унікальний виставковий проєкт за участю сучасних українських художників у взаємодії з постійною експозицією музею, його концепцією та простором. Молоді, однак вже добре знані в Україні та за її межами митці встановили діалог із персоналіями та експонатами музею, намагаючись  осмислити феномен міграції з точки зору сучасної людини та сучасного митця.

Міграція — це зміни, що можуть привести до руйнації особистості, чи це нові можливості та виклики, які спонукають людину піднятися на новий щабель розвитку? Що переживає людина, змінюючи місце проживання? Як вона змінюється? Сьогоднішні драматичні події в Україні — війна, часткова окупація території країни та системна криза, а також загальні процеси світової глобалізації  особливо актуалізують ці питання. Тож основна мета проєкту була привернути увагу до теми  міграції, її причин та наслідків.

Проєкт тривав із 5 листопада 2015 року до 18 січня 2016 року.[9][10][11]

Куратор проєкту - Оксана Підсуха.

Серед найбільш значущих виставковий проєктів музею — художня виставка «Двічі через океан», на якій були представлені понад 60 визначних зразків українського живопису та графіки, подаровані Катериною Кричевською-Росандич та Оленою Овчинніковою. Деякі з представлених творів митців Кричевських дивом пережили лихоліття Другої світової війни, довгі дороги зруйнованою Європою та далекі подорожі за океан. Врешті, через понад 70 років, вони повернулись на рідну землю. Зокрема, серед експонованих творів київські мистецькі «гурмани» могли оцінити витончені пейзажі Миколи Кричевського, написані в Парижі та Венеції ще в 30-і роки минулого століття.

В окремій залі експозиції було представлено 21 роботу київської художниці Олени Овчиннікової (нар. 1 жовтня 1935 р.), що нині мешкає в Пітсбурзі, Пенсильванії, США. Олена Овчиннікова також походить з відомої київської мистецької династії. Її батько Василь Овчинніков — талановитий художник та музейник, який впродовж 42 років очолював Київський музей західного та східного мистецтва. Музею української діаспори Олена подарувала твори, написані в 60-80-х роках минулого століття в Україні. Це зразки станкової, книжкової графіки та акварелі, що мають виразний національний колорит з характерною для майстрині «фресково-монументальною» стилістикою.

Проєкт було відкрито 12 травня 2016 року. Зараз^[коли?] він продовжує діяти на постійній основі.[12][13][14][15][16]

Куратори проєкту — Оксана Підсуха, Ганна Лексіна.

Це перший, створений в незалежній Україні, історико-меморіальний виставковий проєкт, присвячений творчості видатного українського й американського авіаконструктора Ігоря Сікорського. У двох виставкових залах відвідувачі мають змогу побачити унікальні експонати й документи, віднайдені в київських архівах та передані Музею української діаспори Igor I. Sikorsky Histоrical Archive, а також створені спеціально для проєкту та надані найкращими українськими авіамоделістами моделі літальних апаратів Сікорського, зокрема, модель його першого гелікоптера H-2, створеного у дворі батьківського будинку в Києві, та модель літака БіС-2 (саме на такому літальному апараті авіаконструктор вперше піднявся у київське небо). В експозиції відтворені куточки київського помешкання та майстерні геніального киянина. Тут демонструються рідкісні фото його родини, американські й французькі плакати на авіатематику та розкривається сучасна діяльність компанії Сікорського. Відвідувачі також мають змогу переглянути унікальний короткометражний фільм з голосом самого авіаконструктора за кадром, переданий музею Igor I. Sikorsky Histоrical Archive.

Виставка отримала надзвичайно широкий резонанс, стала поштовхом до обговорення ідеї про створення музею Сікорського у Києві, в його будинку на вул. Ярославів Вал[17][18][19].

23 травня 2019 року з нагоди 130-річчя з дня народження Ігоря Сікорського історико-меморіальний виставковий проєкт було оновлено унікальними матеріалами з приватного зібрання Олександра Крилова — колекціонера, мецената й засновника проєкту «Memorabilia», які розкривають сторінки життя й діяльності авіаконструктора американського періоду.

Тепер відвідувачі мають змогу побачити оригінальні світлини, зроблені 80 років тому в США під час випробування винахідником свого першого американського гелікоптера VS-300. Фото й документи відкривають історію становлення компанії та перший склад інженерної команди Ігоря Сікорського, створення ним 95 років тому свого першого американського літака S-29-A, який потім був переданий для зйомок у голлівудській кінострічці Говарда Хьюза «Янголи пекла» (1930). Окремо представлені оригінальні телеграми «Western Union», що розкривають переписку компанії Сікорського з американським представництвом радянської газети «Правда» у 1935 році, звіт компанії «Inter-Island Airways Limited» щодо перших перельотів 1935 року на кліпері S-43 (Baby Clipper) з Сан-Франциско до Гаваїв, а також листи-подяки видатному винахіднику від представників Військово-морських сил США та численні видання, присвячені основним американським розробкам авіаконструктора в період з 1923 по 1973 роки.

Унікальним експонатом виставки є нещодавно віднайдена копія архівного листа Ігоря Сікорського 1933 року до громадського діяча української діаспори США Василя Галича. В ньому авіаконструктор надає обґрунтовану відповідь щодо свого етнічного походження й зазначає, що його родина має суто українське коріння[20].

Проєкт тривав з 7 грудня 2016 року до 15 січня 2017 року.[21][22]

Куратор проєкту - Оксана Підсуха.

Меморіально-мистецький проєкт «LIBERTY» ширше познайомив киян із життям та творчістю видатної мисткині Катерини Кричевської-Росандіч, а також оприлюднив унікальні історичні артефакти та вибрані роботи усіх представників художньої династії Кричевських. На виставці  демонструвалися експонати з фондів Музею української діаспори, а також твори, світлини та родинні пам'ятки, які нещодавно були передані художницею на Батьківщину.

Велику історичну та мистецьку цінність мають ранні замальовки України, створені мисткинею 1943 року в Києві, ще до еміграції родини Кричевських. Її європейські та американські акварелі 1940-80-их років дають змогу прослідкувати життєвий та творчий шлях художниці — географію долі та становлення індивідуального мистецького стилю Катерини Кричевської-Росандіч. Для показу були відібрані взірцеві акварельні пейзажі — краєвиди Парижа, Венеції, Нью-Йорка, Чикаго, в яких найбільш яскраво проступає вишуканий, багатий на нюанси почерк Кричевської-Росандіч. Зрілий період творчості мисткині був представлений роботами 1990-их років, створених під враженням відвідин України в 1993 році, повернення художниці на Батьківщину після 50-річної розлуки.

Серед меморіальних експонатів, що демонструвалися на виставці, особливе місце посідають унікальні світлини різних поколінь Кричевських та родинні реліквії — валіза, з якою Катерина подорожувала Європою, а також етюдник, подарований другу дитинства Георгію Малакову перед від'їздом до еміграції в далекому 1943 році.

Проєкт тривав з 21 червня по 24 вересня 2017 року.[23][24][25][26]

Куратор проєкту — Ганна Лексіна.

Вперше в Україні експонувалося понад 60 творів живопису та графіки шести українсько-австралійських художників. Cеред них представники третьої хвилі еміграції — Володимир Савчак, Тимофій Мессак, Петро Кравченко, Степан Хвиля, Леонід Денисенко та сучасна австралійська художниця українського походження Світлана Солдатова. 

Усі вони привезли з собою на Зелений континент українську культуру, познайомивши місцеве населення Австралії з традиціями та мистецтвом своєї Батьківщини. В проєкті були представлені роботи різних періодів творчості митців — від ранніх творів 1940-их років, створених в повоєнній Європі, до пізніх, написаних на зламі XX-XXI століть.

Далеко від рідної землі українські австралійці плекали національну ідею в своїй творчості, зберігали та відтворювали архетипні для української культури сюжети, мріяли про створення незалежної держави. Поміж інших робіт на виставці було представлене полотно Володимира Савчака «Мій іконостас», створене в 1983 році та підписане автором: «Тут спочивають ті, які життя віддали в боротьбі за волю України».

На виставці також експонувалися картини, в яких митці відобразили незвичайну культуру й унікальну природу Австралії: залиті сонцем місцеві пейзажі, екзотичні поселення аборигенів, портрети корінних жителів Зеленого континенту. Серед них — «Останній абориген» Степана Хвилі, що вдивляється в червоне безмежжя всесвіту.

Особливу атмосферу проєкту створювали унікальні архівні відео: сюжети з відкриттів ретроспективних виставок художників та інтерв'ю, відзняті у їхніх помешканнях в Австралії. З екранів лунали голоси митців, створюючи ілюзію їхньої присутності у стінах музею.

Проєкт тривав з 14 грудня 2017 року по 14 березня 2018 року.[27]

Куратор проєкту - Наталія Білоус.

У спільному виставковому проєкті Музею української діаспори, Національного музею українського народного декоративного мистецтва та Всеукраїнського благодійного фонду Марії Приймаченко було представлено вибрані твори видатної української художниці, які отримали широке міжнародне визнання, експонувалися в різних куточках світу на персональних та групових виставках. 

У тихому селі Болотня неподалік Києва художниця створювала «мистецький космос», який визнав і полюбив увесь світ. Він став візитівкою українського народу далеко за межами країни. Вперше роботи художниці були представлені світовому загалу на Всесвітній виставці в Парижі 1937 року. Серед найвідоміших міжнародних проєктів, в яких брали участь твори Примаченко, — також і Всесвітня виставка 1967 року (Монреаль, Канада), визнана однією з найуспішніших в історії XX століття. В 2005 році твори мисткині відвідали Японію, а в 2007 були презентовані на персональній виставці Примаченко в Хорватському музеї наївного мистецтва (м. Загреб).

На виставці було представлено 14 робіт Примаченко (1930-1980-их років) із фондів Національного музею українського народного декоративного мистецтва, які поцінував світ і які доволі рідко виставлялись в Україні. Серед них — «Фантастичний звір» та «Коричневий звір» 1936 року. Вперше глядачі змогли побачити 7 малюнків Примаченко до книжки «Ой коники сиваші», яка видавалася англійською та іспанською мовами та розповсюджувалася за кордоном. Усього в проєкті експонувалося понад 30 робіт Примаченко, а також унікальні світлини та документальне відео.

Проєкт тривав з 21 грудня 2017 року до 25 березня 2018 року.[28]

Один із найвидатніших танцівників і хореографів XX століття Сергій Михайлович Лифар, який народився у Києві, завжди мріяв повернутися до рідного міста. І це повернення відбулося через унікальні подарунки. Так, завдяки спільним зусиллям Міністерства культури України, Міністерства закордонних справ України (зокрема, Посольства України в Швейцарській Конфедерації), Департаменту культури Київської міської державної адміністрації та відповідно до заповіту вдови Сержа Лифаря графині Ліліан Алефельд місто Київ отримало близько 1700 різних книг, аркушів та зошитів з особистого архіву хореографа (14 скринь).

Вагому долю зібрання склали книги і рукописи унікальної історичної та мистецької ваги, які ввійшли у золотий фонд культурної спадщини України. Це, зокрема, видання з особистої колекції Сержа Лифаря: стародруки XVII–XVIII століть, прижиттєві видання класиків світової літератури, а також рукописи творів його сучасників. Один із найцікавіших експонатів — рідкісна книга «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки», видана в 1844 році в Петербурзі, — друге прижиттєве видання творів Т.Шевченка. Ще одна окраса колекції — паризькі видання праць самого Сержа Лифаря різних років, а також авторський примірник автобіографічної книги Сержа Лифаря «Страдные годы» у трьох томах та два авторські макети книг «Дягилев» і «С Дягилевым». 

Проєкт тривав з 22 листопада 2018 року до 20 січня 2019 року.[29][30]

Куратор проєкту — Ганна Лексіна.

Виставковий проєкт «Микола Кричевський. Мистець і світ» приурочений до 120-річчя з дня народження видатного українсько-французького художника, майстра акварелі, представника знаменитої художньої династії Кричевських, чий ювілей згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році»[31] відзначався на державному рівні.

Масштабна експозиція робіт мистця із колекцій Музею української діаспори, Національного художнього музею України та кількох приватних збірок охопила всі періоди творчості художника, різні напрями й жанри його мистецької діяльності. На виставці були представлені найбільш ранні та рідкісні роботи майстра — пастелі, створені в 1920-их роках в Ужгороді й Празі, зокрема, «Базар в Ужгороді» (1923—1924), «Стара з гарбузами» (1924) та «Біля колодязя. Ужгород» (1928). До виставки увійшли акварелі 1930-их років, написані художником у різних куточках Франції, –  у Котеретсі, Ментоні, Ніцці, Версалі, на узбережжі Лакано. В цих роботах простежується пошук індивідуального стилю мистця, формування характерної для нього техніки та палітри. Зрілий етап творчості Кричевського (1940-1950-ті роки) був представлений взірцевими паризькими та венеційськими пейзажами, серед яких особливе місце належить краєвидам Пон-Неф (Новий міст) — сюжету, до якого автор повертався впродовж багатьох років. Про ще одну сторінку життєвих подорожей Кричевського «розказали» рідкісні американські акварелі, написані мистцем у Нью-Йорку.

Деякі з експонованих творів були передані зі США племінницею Миколи Кричевського — Катериною Кричевською-Росандіч, і в Україні демонструвалися вперше. Поміж них — рисунки, створені мистцем до книги Миколи Гоголя «Тарас Бульба», виданої 1945 року в Парижі французькою мовою.

Мистецька добірка експозиції була доповнена документами та світлинами з колекції Музею української діаспори та приватних архівів із різних країн, які відкрили донедавна невідомі факти з біографії мистця. Серед них — паспорт, виданий Миколі Кричевському як громадянину Франції в Парижі 1954 року, а також унікальні фото художника періоду Другої світової війни.

У рамках виставкового проєкту було представлено альбом «Мистець і світ», перше масштабне видання про Миколу Кричевського, авторами якого є мистецтвознавці Оксана Підсуха та Ганна Лексіна. Представлена в альбомі ретроспектива робіт художника дає змогу простежити розвиток індивідуального стилю Миколи Кричевського, дослідити етапи його творчого шляху, ознайомитися з різними напрямами мистецької діяльності мистця. До видання увійшли роботи з колекцій Музею української діаспори, Національного художнього музею України, Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, Сумського обласного художнього музею ім. Никанора Онацького, Лебединського міського художнього музею ім. Б. К. Руднєва та Центрального державного архіву зарубіжної україніки, доповнені рідкісними творами Кричевського із приватних збірок колекціонерів із США й України. Усього — 181 робота (акварелі, твори живопису та дереворити) Миколи Кричевського, багато з яких до сьогодні були невідомі широкому загалу.

У статтях директора Музею української діаспори, мистецтвознавця Оксани Підсухи та провідного наукового співробітника Музею української діаспори, мистецтвознавця Ганни Лексіної, досліджено творчість Кричевського та його життєвий шлях. Документи і світлини, які знайшли науковці в Україні, США та Франції, допомогли відновити основні віхи життя художника, заповнити чимало прогалин у його біографії та мистецькій діяльності, подивитись на творчість Кричевського в контексті європейського мистецтва того часу, а саме українського мистецького «крила» Ecole de Paris.

Уперше в альбомі побачили світ спогади племінниці мистця — Катерини Кричевської-Росандіч. До видання увійшли також статті про художника, які написали його друзі та сучасники — лікар і колекціонер Володимир Попович (1922—2015) та письменник-драматург Шарль де Пейре-Шаппюї (1912—1995).

Проєкт тривав з 17 серпня по 30 жовтня 2019 року.[32][33][34]

Куратори проєкту — Назарій Розлуцький, Олександр Бриндіков.

Організатори — родина Маркіяна Паславського, Музей української діаспори, Музей історії міста Києва, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності та бійці добровольчого батальйону «Донбас».

У чотирьох тематичних залах відвідувачі могли ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання в українській школі, участь у Пласті, становлення світогляду, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, служба в 75-у полку рейнджерів США, переїзд в Україну, участь у Помаранчевій Революції та Революції Гідності, служба в добровольчому батальйоні «Донбас», участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом. На виставці представлені артефакти з фондів Музей української діаспори та Національного музею Революції Гідності.

Окрема зала була виділена під кінозал, де вперше демонструвався тізер фільму «Made in Ukraine. Життя за життя», створений Alex Studio Production (режисер Олег Ущенко) за підтримки Міністерства інформаційної політики України.

Також в музеї було презентовано видання «Заклик діяти» — роздуми Маркіяна Паславського про те, як змінити Україну на краще.

Проєкт тривав з 27 лютого по 2 серпня 2020 року (з перервою з 18 березня по 30 червня на період карантину).[35][36]

Куратор проєкту — Оксана Підсуха.

Виставковий проєкт «Єврейський погляд» представив твори вибраних сучасних українських єврейських художників, а також єврейських мистців, що походять з України.   

На виставці експонувався маловідомий широкому загалу графічний цикл «Голокост» Михайла Туровського (США) із фондів Національного художнього музею України, створений у Києві 1973 року, ще до еміграції мистця. Одним із перших в українському образотворчому мистецтві Туровський розкрив трагедію Бабиного яру: правдиво, разом із тим, сакралізовано. Також колишній киянин Михайло Глейзер (США) був представлений на виставці графічними роботами початку 1980-их рр. ─ сюжетами з міського єврейського життя та ілюстраціями до творів Григорія Кановича та Ісаака Бабеля. Образи з минулого, історія, що зникає на очах, постає на полотнах ще одного представника старшої мистецької генерації Германа Гольда. Питання релігійно-філософського змісту підіймає у своїх творах представник київської живописної династії Борис Коган.

На виставці також експонувалися роботи Давида Бродського, Матвія Вайсберга, Ірини Климової, Олександра Ройтбурда, Альберта-Лейзера Фельдмана, Пінхаса (Павла) Фішеля, Владислава Шерешевського, з яких постло уявлення про багатогранний український єврейський світ. Це і побутові сцени з колоритними персонажами, що ніби «прибули» з історичних маленьких українських містечок, і метафізичні пейзажі, й символічні композиції, а також пронизливі портрети й іронічні рефлексії.

Проєкт тривав з 7 серпня по 1 листопада 2020 року.[37][38]

Куратор проєкту - Ірина Ральченко. Співкуратор - Ганна Лексіна.

Організатори - Чернігівський обласний художній музей ім. Г.Галагана та Музей української діаспори.

Проєкт приурочений до 120-річчя з дня народження українського французького художника Олександра Савченка-Більського. В експозиції поруч із роботами мистця були представлені твори його французьких друзів - художників Миколи Кричевського та Миколи Глущенка з колекцій Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.Галагана та Музею української діаспори.

Виставка розкрила "білу пляму" - творчість Олександра Савченка-Більського - в міжнародному контексті історії світового мистецтва XX століття. Експозиція представила широкому загалу твори яскравих учасників "Української групи" в Парижі - українські та французькі пейзажі Миколи Глущенка, паризькі краєвиди Миколи Кричевського та понад 80 творів Олександра Савченка-Більського: художні листівки з видами Парижа, Страсбурга, Кольмара, виконані на замовлення французьких та бельгійських видавництв, листівки з українською атрибутикою, створені на замовлення українських друкарень у Франції, графічні роботи 1940-1950-х років в стилі Ар Деко, портрети родини та друзів, натюрморти і пейзажі.

У рамках проєкту було презентовано альбом-каталог виставки, який демонструє фахівцям і широкому загалу внесок українських художників-емігрантів у скарбницю європейської культури XX століття.

Проєкт тривав з липня по жовтень 2021 року.

Куратор проєкту - Оксана Підсуха. Кураторська група: Ганна Лексіна, Олександр Кухар.

«Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги. Straßen. Roads» - дослідницький міжмузейний виставковий проєкт до 95-річчя з дня народження видатної мисткині та меценатки Катерини Кричевської-Росандіч (США), організований Музеєм української діаспори спільно з Міжнародним благодійним фондом світових українців "Діаспора" за підтримки Українського культурного фонду.

Проєкт представив в офлайн, онлайн та мультимедійному форматі широку ретроспективу життя та творчості художниці, мистецьку спадщину та архівні матеріали з кількох музеїв і приватних колекцій. Офлайн виставки в Музеї української діаспори та Національному музеї «Київська картинна галерея», онлайн виставка на фейсбук-сторінці Музею української діаспори, мультимедійні виставки в чотирьох музеях України, а також перше науково-мистецьке видання про мисткиню охопили широку міжнародну аудиторію, розкрили маловідомі сторінки історії ХХ століття, віддали прижиттєву шану художниці та меценатці.

Виставка "Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги і люди" (Музей української діаспори, 29.07-19.09.2021): експозиція представила ретроспективу творчості художниці в контексті її життєвих шляхів, мистецьких впливів та видатних особистостей, з якими перетиналася доля Кричевської в Україні, Європі, США (Георгія Малакова, Якова Гніздовського, Миколи Кричевського, Василя Кричевського (Молодшого), Людмили Морозової, Петра Холодного (Молодшого).

Онлайн-виставка "Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги" (фейсбук-сторінка Музею української діаспори, 2-30 вересня 2021): продемонструвала широкому загалу 19 вибраних творів мисткині з колекцій українських і закордонних музеїв, а також ключові історії з життя художниці.

Мультимедійна виставка "Катерина Кричевська-Росандіч. 95" (регіональні українські музеї, 2-30 вересня 2021): у Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського, Музею мистецької родини Кричевських, Лебединському міському художньому музеї ім. Б.К. Руднєва, Сумському обласному художньому музеї ім. Никанора Онацького відбулися мультимедійні виставки з широкою ретроспективою творчості художниці з українських і закордонних приватних й музейних колекцій.

Виставка "Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги. Straßen. Roads" (Національний музей "Київська картинна галерея", 29.09-17.10.2021): експозиція представила взірцеві акварелі мисткині українського, європейського та американського періодів творчості: від «Хохітви» 1943 року, краєвидів Німеччини й Франції, написаних під час перебування в ДіПі-таборах і подорожі Європою в повоєнні роки, до каліфорнійських етюдів пізнього періоду творчості мисткині та робіт на українську тематику.

В рамках виставки було презентовано документальний відеофільм, присвячений Катерині Кричевській-Росандіч і всьому проєкту, де вперше оприлюднили фрагменти відеоінтерв’ю з мисткинею, записані у 2015 році, та перший масштабний альбом, куди ввійшли понад 300 робіт й архівних світлин мисткині, її оцифровані рукописи, науково-популярні статті про життя й творчість Кричевської авторства українських науковців і представників творчого оточення родини Кричевських.