Музеї Тараса Шевченка
У статті наведено список музеїв, присвячених українському поету, письменнику, художнику та громадському діячу Тарасу Шевченку.
Список
Країна | Назва | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Національний музей Тараса Шевченка | Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12 | Створено на базі колишньої Галереї картин Тараса Шевченка в Харкові та Центрального державного музею Тараса Шевченка в Києві у 1949 році[1]. | ||
Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка | Київ, провулок Тараса Шевченка, 8-а | Будинок в якому Т. Шевченко проживав з весни 1846 року до свого арешту — до 5 квітня 1847 року. Відкритий 10 листопада 1928 року. З 1966 року і по цей час — філія Національного музею Тараса Шевченка. | ||
Хата на Пріорці | Київ, вулиця Вишгородська, 5 | Відділ Національного музею Шевченка. В серпні 1859 року востаннє перебуваючи в Києві, Тарас Шевченко прожив у цій хаті два тижні, перед своїм від'їздом до Петербурга[2]. | ||
Канівський музей Тараса Шевченка | Канів, Тарасова гора | Відкритий у 1939 році поруч з могилою Тараса Шевченка. Знаходиться на території Шевченківського національного заповідника. | ||
Тарасова світлиця | Канів, Тарасова гора | Відтворена в 1991 році Тарасова світлиця, перший народний музей Кобзаря. Вперше така хата на народні кошти була збудована на Тарасовій горі у 1884 році одночасно із завершенням впорядкування Шевченкової могили, коли 1 серпня на ній встановлений чавунний пам'ятник[3]. | ||
Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка | Черкаська область, Звенигородський район, село Шевченкове | Розташований на території батьківської садиби Тараса Григоровича Шевченка, де він проживав з 1815 по 1829 рік[4]. Головний музей Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». | ||
Моринський музейний комплекс | Черкаська область, Звенигородський район, село Моринці | Включає відтворені садибу діда Тараса Шевченка Якима Бойка та садибу, де народився Тарас (хата Копія), адміністративне приміщення з виставковими залами, місцевий етнографічний музей у хаті 1816 року побудови.[5] Входить до складу Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». | ||
Народний музей Тараса Шевченка у Львові | Львів, вул. Коперника, 17 | Відкрита 7 березня 2004 року. В основу створення кімнати-музею лягли оригінальні твори львівських художників, які впродовж восьми експедицій (1997–2003 роки) мандрували шляхами Кобзаря (Україна, Вільнюс, Петербург, Казахстан)[6]. | ||
Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка | Черкаси, вул. Хрещатик, 219 | Єдиний у світі музей однієї книги — «Кобзаря» Т. Г. Шевченка відкритий у травні 1989 року у меморіальному будинку, у якому з 18 по 22 липня 1859 року жив у родині Цибульских Т. Г. Шевченко, про що свідчить меморіальна дошка на будинку музею[7]. | ||
Музей Заповіту Тараса Григоровича Шевченка | Київська область, Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 8 | Колишній будинок лікаря Андрія Йосиповича Козачковського, товариша Тараса Григоровича Шевченка, побудований в 1820 році, нині належить до реєстру пам'яток історії та архітектури України. Саме тут в ніч з 24 на 25 грудня 1845 року поет написав свій «Заповіт», який згодом став відомий на весь світ. Сьогодні це місце — Музей Заповіту Тараса Григоровича Шевченка[8]. | ||
Баришівський музей Т. Г. Шевченка | Київська область, Баришівка, вул. Жовтнева, 5 | |||
Музей Шевченківської книги при Донецькій обласній універсальній бібліотеці | Донецьк | |||
Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка | Оренбург вул. Совєтська, 24 | Відкритий до 175-річчя з дня народження Кобзаря у 1989 році. Гауптвахта побудована в будинку, зведеному в 1843 році «для канцелярій Управлінь з інженерної частини і генштабу при Оренбурзькому окремому корпусі». В наш час будівля займає школа № 30. Сюди 27 квітня 1851 був поміщений заарештований за участь у Кирило-Мефодіївському братстві поет і художник Тарас Григорович Шевченко. | ||
Музей-квартира Тараса Шевченка | Санкт-Петербург, Університетська набережна, 17 | Меморіальна майстерня Т. Г. Шевченка — єдина музейна експозиція в Петербурзі[9]. | ||
Орський музей Тараса Григоровича Шевченка | Орськ, вулиця Шевченка | Відкритий 10 березня 1986 року в старій частині Орська, його історичній зоні, на місті колишньої Орської фортеці. Вулиця, де він знаходиться, з 1908 року носить ім'я поета. Будинок, в якому розташувався музей, колись належав відомій родині орських обивателів. Основу експозиції складає дар Національного музею ім. Т. Г. Шевченка: картини, документи та інші експонати. Зали музею весь час поповнюються дарами гостей, в основному з України. Перед відвідувачами розкривається все життя поета, та головну увагу приділено орським місцям його служби. Вони в панорамах, діорамах, картинах художників та дизайнерів Орську. З року в рік збільшується кількість екскурсій та відвідувачів.[10]. | ||
Музей Шевченка в Торонто | Торонто, 1614 Bloor St. West[11] | |||
Меморіальний комплекс Т. Г. Шевченка в Форт-Шевченко | Форт-Шевченко, 25 км на схід від міста | Меморіальний комплекс Т. Г. Шевченко створений в 1932 році (основні експозиції: землянка Т. Г. Шевченко; будинок-музей 1853 року побудови; колодязь; бюст Т. Г. Шевченко 1888 року, сад Шевченка, верба Шевченка.) | ||
Див. також
Примітки
- http://www.shevchenkomuseum.com.ua
- http://www.ecologylife.ru
- http://kaniv-museum.at.ua
- who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2010. Процитовано 5 листопада 2017.
- http://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/morynci/index.html
- http://www.artpalace.org.ua
- http://www.kobzar.info. Архів оригіналу за 10 листопада 2011. Процитовано 5 листопада 2017.
- http://atur.com.ua
- http://www.museum.ru(рос.)
- http://www.museum-ukraine.org.ua
- http://www.infoukes.com(англ.)
Джерела та література
- Піскова Є. М. Шевченка Тараса музеї та заповідники // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 614. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Довідкова сторінка про музей на сайті kobzar.info
Посилання
- Музеї Шевченка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 349-350.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.