Мунц Оскар Рудольфович

Оскар Рудольфович Мунц (нар. 6 жовтня 1871, Одеса пом. 7 січня 1942, Ленінград) — російський архітектор, педагог, історик архітектури; доктор архітектури і професор з 1939 року. Батько архітектора Володимира Мунца.

Мунц Оскар Рудольфович
Народження 24 вересня (6 жовтня) 1871
Смерть 7 січня 1942(1942-01-07) (70 років)
Поховання
Острів Декабристів : 
Країна
(підданство)
 Російська імперія
 СРСР
Навчання Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв
·Бенуа Леонтій Миколайович
Діяльність архітектор
Науковий ступінь доктор архітектури
Вчене звання професор
Діти ·Мунц Володимир Оскаровичd
 Мунц Оскар Рудольфович у Вікісховищі

Біографія

Народився 24 жовтня [6 жовтня] 1871(18711006) року в місті Одесі (нині Україна) у сім'ї генерального консула Нідерландів. 1889 року переїхав до Санкт-Петербурга. Упродовж 18921896 років навчався на архітектурному відділенні Вищого художнього училища при Російській імператорській академії мистецтв в майстерні Леонтія Бенуа. Навчання закінчив із золотою медаллю, що надало йому право на закордонне відрядження, під час якого відвідав Австрію, Німеччину, Голландію, Італію, Францію.

Після повернення з поїздки працював у Санкт-Петербурзі: з 1897 року — помічником архітекторів Олександра Гогена, Ієроніма Кітнера, Леонтія Бенуа; з 1904 року викладав у загальному архітектурному класі Вищого художнього училища при Російській імператорській академії мистецтв, у 19101942 роках викладач і професор архітектурного факультету Петербурзької академії мистецтв; одночасно викладав у Ксенінінському інституті, на Жіночих політехнічних курсах, архітектурних курсах Олени Багаєвої; у 19211924 роках — в Інституті цивільних інженерів. Протягом 19301933 років працював архітектором тресту «Апатит»; з 1933 року очолював групу та з 1938 року майстерні Ленпроекту.

Помер у Ленінграді під час його блокади 7 січня 1942 року. Похований у Ленінграді на цвинтарі острова Декабристів у братській могилі професорів Академії мистецтв.

Архітектурна діяльність

Самостійну архітектурну діяльність розпочав у 1901 році. Застосовував модернізовані форми історичних стилів. Спів­автор проектів:

у Санкт-Петербурзі/Ленінграді
  • житлових будинків:
    • прибуткового будинку В. Завадовського на Нарвському проспекті, № 24 (1912—1913);
    • на Троїцькому полі (1938);
    • на Московсь­кому проспекті, № 155 (1938—1939);
  • шкіл
    • на вулиці Великій Зеленіна, № 30 (1939);
    • на вулиці Олександра Скороходова (нині Велика Монетна, № 2, 1939);
  • бомбосховища (1941);
у Харкові
в інших місцях

У 19141917 роках співпрацював із видавництвом «Архитектурно-художествен­ный еженедѣльникъ». Автор статей з питань архітектури, зокрема «О классическом и классике (вопрос терминологии)» // «Архитектура СССР», 1941, № 6.

Банк «Північний» в Харкові
Будинок кооперації в Харкові
Поштамт в Москві
Волховська ГЕС
Палац К. Ценіної в Котюжанах

Література

;

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.