Мунц Оскар Рудольфович

Народився 24 жовтня [6 жовтня] 1871(18711006) року в місті Одесі (нині Україна) у сім'ї генерального консула Нідерландів. 1889 року переїхав до Санкт-Петербурга. Упродовж 1892—1896 років навчався на архітектурному відділенні Вищого художнього училища при Російській імператорській академії мистецтв в майстерні Леонтія Бенуа. Навчання закінчив із золотою медаллю, що надало йому право на закордонне відрядження, під час якого відвідав Австрію, Німеччину, Голландію, Італію, Францію.

Після повернення з поїздки працював у Санкт-Петербурзі: з 1897 року — помічником архітекторів Олександра Гогена, Ієроніма Кітнера, Леонтія Бенуа; з 1904 року викладав у загальному архітектурному класі Вищого художнього училища при Російській імператорській академії мистецтв, у 1910–1942 роках — викладач і професор архітектурного факультету Петербурзької академії мистецтв; одночасно викладав у Ксенінінському інституті, на Жіночих політехнічних курсах, архітектурних курсах Олени Багаєвої; у 1921—1924 роках — в Інституті цивільних інженерів. Протягом 1930—1933 років працював архітектором тресту «Апатит»; з 1933 року очолював групу та з 1938 року майстерні Ленпроекту.

Помер у Ленінграді під час його блокади 7 січня 1942 року. Похований у Ленінграді на цвинтарі острова Декабристів у братській могилі професорів Академії мистецтв.

Самостійну архітектурну діяльність розпочав у 1901 році. Застосовував модернізовані форми історичних стилів. Спів­автор проектів:

у Санкт-Петербурзі/Ленінграді

• житлових будинків:
  • прибуткового будинку В. Завадовського на Нарвському проспекті, № 24 (1912—1913);
  • на Троїцькому полі (1938);
  • на Московсь­кому проспекті, № 155 (1938—1939);
• шкіл
  • на вулиці Великій Зеленіна, № 30 (1939);
  • на вулиці Олександра Скороходова (нині Велика Монетна, № 2, 1939);
• бомбосховища (1941);

у Харкові

• банку «Північний» на вулиці Сумській, № 1 (1908—1910; разом з Альфредом Шпігелем);
• приміщення Жіночих медичних курсів (1908—1910);
• клініки Харківського університу (1930-ті; разом з Альфредом Шпігелем);
• Будинку кооперації (нині північний корпус Харківського університу на майдані Свободи, 1929—1933; пізній конструктивізм);

в інших місцях

• поштамту і телеграфу на вулиці М'ясницькій, № 26 у Мос­кві (1912);
• Волховської ГЕС імені Володимира Леніна у Ленінградській області (1923—1926; разом з В. Покровським);
• генплану міста Хібіногорська (1930—1933);
• 2-х аркових мостів (1910-ті) і палацу К. Ценіної (1912, село Котюжани).

У 1914–1917 роках співпрацював із видавництвом «Архитектурно-художествен­ный еженедѣльникъ». Автор статей з питань архітектури, зокрема «О классическом и классике (вопрос терминологии)» // «Архитектура СССР», 1941, № 6.

Банк «Північний» в Харкові	Будинок кооперації в Харкові	Поштамт в Москві	Волховська ГЕС	Палац К. Ценіної в Котюжанах

• Мунц Оскар Рудольфович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 156.

;

• Мунц Оскар Рудольфович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 412. — ISBN 5-88500-042-5.;
• В. І. Тимофієнко, К. Є. Кублицька. Мунц Оскар Рудольфович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.