Муравйов-Апостол Матвій Іванович


Матві́й Іва́нович Муравйо́в-Апо́стол(18 квітня 1793, Петербург — 21 лютого 1886) — декабрист, підполковник у відставці, брат Сергія й Іполіта Муравйових-Апостолів. Нащадок (по лінії матері батька, Муравйова-Апостола Івана Матвійовича) Данила Петровича Апостола, українського гетьмана (1727–1734 рр.).

Матвій Іванович Муравйов-Апостол
рос. Матвей Иванович Муравьев-Апостол
Народився 18 квітня 1793(1793-04-18)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер 21 лютого (5 березня) 1886 (92 роки)
Москва, Російська імперія[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Підданство Російська імперія
Діяльність офіцер
Відомий завдяки декабрист, участь у повстанні Чернігівського полку
Рід Рід Муравйовихd
Батько Муравйов-Апостол Іван Матвійович
Мати Ганна Семенівна Черноєвич
Брати, сестри Муравйов-Апостол Сергій Іванович і Муравйов-Апостол Іполіт Іванович
У шлюбі з Марія Костянтинівна Костянтинова
Нагороди
Орден Святої Анни 4 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Кульмський хрест

Життєпис

Походить із дворян. Народився у Петербурзі. Батько — Муравйов-Апостол Іван Матвійович (01.10.1768 — 12.03.1851), письменник, член Російської академії, посол в Гамбурзі та Мадриді, мати — Ганна Семенівна Черноєвич (померла 28.03.1810). За батьком — 3478 душ. До 1802 року разом з братом Сергієм виховувався в Парижі у пансіоні Хікса, потім у Петербурзі в корпусі інженерів шляхів сполучення. Вступив на службу підпрапорщиком до лейб-гвардії Семенівського полку в 1811 року. Учасник Вітчизняної війни 1812 року і закордонного походу.

1817 — поручик, призначений ад'ютантом до малоросійського генерал-губернатора князя М. Г. Рєпніна-Волконського (Полтава).

1819 — штабс-капітан.

1821 — переведений до лейб-гвардії Єгерського полку, залишаючись на посаді ад'ютанта Рєпніна.

1822 — майор Полтавського піхотного полку.

1823 — вийшов у відставку підполковником. Мешкав у маєтку Хомутець Миргородського повіту Полтавської губернії.

1816 — 1820 — масон, член ложі «З'єднаних друзів» і «Трьох чеснот».

Один із засновників Союзу спасіння, учасник московської змови 1817.

Член Союзу благоденства, член Південного товариства. Брав участь у нарадах декабристів в Петербурзі 1820 року. Учасник повстання Чернігівського полку. Наказ про арешт підписаний 19 лютого 1825. Заарештований 29 грудня 1825, визволений офіцерами Чернігівського полку, повторно заарештований 3 січня 1826, відправлений до Білої Церкви, звідти до Москви, із Москви до Петербурга до Петропавлівської фортеці.

Засуджений за 1 разрядом до страти, яку замінено 20-річною, а потім 15-річною каторгою. За наказом імператора одразу переведений на поселення до Сибіру. Прибув до Бухтарминської фортеці 29 серпня 1829 року.

За амністією 26 серпня 1856 року поновлений у колишніх правах, пізніше було повернено нагороди і дозволено їх носити.

Помер в 1886 році у Москві, похований на кладовищі Новодівочого монастиря.

Нагороди


Джерела та література

Посилання
  1. Муравьёв-Апостол Матвей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.