Мустафа Субхі

Навчався в Єрусалимі, Дамаску і Ерзурумі. 1905 року здобув юридичну освіту в Стамбулі і продовжив вивчення політології в Парижі, де працював кореспондентом турецької газети.

1908 року повернувся в Туреччину, де став викладати економіку і працювати редактором опозиційного видання. 1913 року був заарештований і відправлений у заслання в Сіноп, де пише роботи з західної філософії.

1914 року Мустафа Субхі втікає в Росію, але з початком Першої світової війни його арештовують і відправляють у заслання в Калугу, а потім на Урал. Там 1915 року він знайомиться з більшовиками і вступає до РСДРП(б), веде пропагандистську роботу серед турецьких полонених і стає секретарем Мірсаїда Султан-Галієва. Після Жовтневого перевороту — на партійній роботі в Москві, Казані, Криму, Ташкенті.

Під час громадянської війни Субхі був комісаром турецької роти Червоної Армії[2], брав участь у I-му Конгресі III Інтернаціоналу як делегат від Туреччини. У травні 1920 р. переїжджає до Баку для організації пересилання марксистської літератури в Туреччину.

10 вересня 1920 р. на Першому загальному з'їзді турецьких комуністів комуністичні групи Туреччини об'єдналися і заснували Комуністичну партію Туреччини, а Мустафу Субхі обрали її головою, Етхема Нежата — генеральним секретарем. Після з'їзду Мустафа Субхі і його товариші вирушили в Анатолію, щоб підготувати умови для революції в Туреччині. Однак вони зазнали нападів прихильників Мустафи Кемаля в Карсі й Ерзурумі і були змушені повернутися через Трабзон до Баку. 28 січня 1921 р. група турецьких комуністів на чолі з Субхі, рятуючись від переслідувачів, змушена була беззбройною відплисти в Чорне море на човні. В ніч на 29 січня Мустафу Субхі і всіх його товаришів зарізали капітан і команда судна, що отримало назву «Бійня п'ятнадцяти».

Іменем Мустафи Субхі названо вулиці в Сімферополі та Ялті. До 2013 року вулиця Субхі була в Баку[3]. До депортації кримських татар кінотеатр «Батьківщина» в Сімферополі носив ім'я Мустафи Субхі.

• Жизнь, отданная борьбе. Сб. ст., 2 изд., М., 1966
• Патлажан Е., Из биографии Мустафы Субхи, «Азия и Африка сегодня», 1970, № 11.