Міжгалогенні сполуки

Міжгалогенні сполуки можна отримати прямою взаємодією простих речовин у відповідних пропорціях:

${\displaystyle \mathrm {Cl_{2}+F_{2}{\xrightarrow {250^{o}C}}\ 2ClF} }$

${\displaystyle \mathrm {Cl_{2}+3F_{2}{\xrightarrow {250^{o}C}}\ 2ClF_{3}} }$ (фтор у надлишку)

${\displaystyle \mathrm {I_{2}+Cl_{2}{\xrightarrow {250^{o}C}}\ 2ICl} }$ (зріджений хлор)

${\displaystyle \mathrm {I_{2}+3Cl_{2}{\xrightarrow {250^{o}C}}\ 2ICl_{3}} }$ (зріджений хлор у надлишку)

${\displaystyle \mathrm {Br_{2}+5F_{2}\longrightarrow \ 2BrF_{5}} }$ (фтор у надлишку)

${\displaystyle \mathrm {2At+Cl_{2}\longrightarrow 2AtCl} }$

Із наявних інтергалогенідів подальшим галогенуванням можна синтезувати вищі представники:

${\displaystyle \mathrm {ClF+F_{2}\longrightarrow ClF_{3}} }$

${\displaystyle \mathrm {ClF_{3}+F_{2}{\xrightarrow {350^{o}C}}ClF_{5}} }$ (фтор у надлишку)

${\displaystyle \mathrm {IF_{5}+F_{2}{\xrightarrow {270^{o}C}}\ IF_{7}} }$

Аналогічно можливе утворення нижчих і представників:

${\displaystyle \mathrm {Cl_{2}+ClF_{3}{\xrightarrow {250-350^{o}C}}\ 3ClF} }$

Окремими способами є синтези вищих сполук з галогенідів металів:

${\displaystyle \mathrm {8F_{2}+PbI_{2}\longrightarrow 2IF_{7}+PbF_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {3I_{2}+5AgF\longrightarrow IF_{5}+5AgF} }$

Міжгалогенні сполуки є більш реакційноздатними, аніж галогени, оскільки зв'язок між різними атомами слабший за відповідний моноатомний. Та незважаючи на це, їхні властивості значною мірою ідентичні.

Реакційна здатність найбільш активних представників інтергалогенідів знижується у ряді ClF₃ > BrF₃ > IF₇ > BrF₅ > IF₅ > BrF.

Інтергалогеніди є сильними окисниками, окиснюють більшість металів, утворюючи галогенід або їхню суміш:

${\displaystyle \mathrm {W+6ClF\longrightarrow WF_{6}+3Cl_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {U+3ClF_{3}\longrightarrow UCl_{6}+3ClF} }$

${\displaystyle \mathrm {2Na+ICl\longrightarrow NaI+NaCl} }$

Реакції з оксидами (в тому числі зі складними) проходять із утворенням відповідних галогенідів і виділенням кисню:

${\displaystyle \mathrm {2B_{2}O_{3}+4BrF_{3}\longrightarrow 4BF_{3}+2Br_{2}+3O_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {KAlSi_{3}O_{8}+BF_{5}{\xrightarrow {450^{o}C}}KF+AlF_{3}+3SiF_{4}+8BF_{3}+4O_{2}} }$

У водних розчинах вони гідролізуються до галогенідної та оксогалогенової кислот (в залежності від ступеня окиснення):

${\displaystyle \mathrm {ICl+H_{2}O\longrightarrow HCl+HIO} }$

${\displaystyle \mathrm {BrF_{5}+3H_{2}O\longrightarrow 5HF+HBrO_{3}} }$

${\displaystyle \mathrm {IF_{7}+6H_{2}O\longrightarrow 7HF+H_{5}IO_{6}} }$

Міжгалогенові сполуки у рідкому стані дисоціюють на катіонну і аніонну частки:

${\displaystyle \mathrm {2ICl\leftrightarrows I^{+}+{ICl_{2}}^{-}} }$

${\displaystyle \mathrm {2BF_{3}\leftrightarrows \ [BF_{2}]^{+}+[BrF_{4}]^{-}} }$

${\displaystyle \mathrm {2IF_{5}\leftrightarrows \ [IF_{4}]^{+}+[IF_{6}]^{-}} }$

Ця властивість дає їм змогу брати участь у реакціях як у формі кислоти Льюїса, так і у формі основи:

${\displaystyle \mathrm {NOF+ClF_{3}\longrightarrow [NO]^{+}[ClF_{4}]^{-}} }$

${\displaystyle \mathrm {BF_{3}+ClF_{3}\longrightarrow [ClF_{2}]^{+}[BF_{4}]^{-}} }$

Двоатомні міжгалогенні сполуки аналогічно до галогенів беруть у часть у реакціях приєднання за подвійними зв'язками:

${\displaystyle \mathrm {ICl+{-}CH{=}CH{-}\longrightarrow {-}CHI{-}CHCl{-}} }$

${\displaystyle \mathrm {CH_{2}{=}CH_{2}+BrCl\longrightarrow CHBr{-}CHCl} }$

Продуктом взаємодії з галогенідами металів є полігалогеніди — сполуки, де аніон складається виключно з атомів галогенів:

${\displaystyle \mathrm {BrCl+CsI\longrightarrow CsIBrCl} }$

${\displaystyle \mathrm {ICl_{3}+KCl\longrightarrow KICl_{4}} }$

Хлорид йоду ICl застосовується у визначенні йодного числа (вмісту ненасичених органічних сполук), а також як агент йодування і хлорування (в залежності від середовища). Рідкі BF₃ і ClF₃ використовуються для отримання флуоридів багатьох металів. Разом з ICl вони також є реагентами для отримання полігалогенідів. Флуорид BF₅ є окисником палива.

• Кислота Льюїса
• Оксогалогеніди

• Greenwood, N. N., Earnshaw, A. Chemistry of the Elements. — 2nd. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — P. 824—835. — ISBN 0-7506-3365-4. (англ.)
• Saxena, P. B. Chemistry of the Interhalogen Compounds. — New Dehli : Discovery Publishing House, 2007. — P. 1—21. — ISBN 81-8356243-4. (англ.)
• Encyclopedia of Physical Science and Technology / Robert A. Meyers, editor. — 3rd. — San Diego : Academic Press, 2002. — P. 207—208. — ISBN 978-0-12-227410-7. (англ.)
• Голуб А. М. Загальна та неорганічна хімія. — К. : Видавництво Київського університету, 1968. — Т. 1. — С. 286—287.